У свекрухи через три дні день народження, їй виповнюється шістдесят чотири роки. За декілька днів до свята вона зателефонувала і сказала:
– Я хочу на день народження такі речі на вибір: мікрохвильову піч, пральну машину або золоті сережки.
Я була шокована, бо усі ці речі не є дешевими. А у кінці списку ще був новий диван, вона навіть магазин сказала у якому він продається, розмір та колір.
Але для нас з чоловіком такий подарунок є дуже дорогим. Я вирішила купити їй дуже гарний набір махрових рушників. Коли я зайшла у супермаркет, то вони відразу сподобались. На них була акція і тому я їх одразу купила, вони коштували недорого. Ці рушники якісні і м’які на дотик.
Ввечері прийшов брат мого чоловіка та запитав:
– Ти вже вибрала подарунок, який ми будемо купувати моїй матері?
– А це сюрприз!
– Я запитую, щоб ми два однакових подарунків не купили. Я їй куплю золоті сережки. У мене є знижка у ювелірному магазині і планую нею скористатись.
– Я купила щось інше. – відповіла я.
Я ніколи нічого не розповідаю Андрію, бо він завжди все розповідає тещі і любить вона його більше, ніж мого чоловіка. Навіть його доньки є для літньої жінки кращими за моїх синів, вона їх більше любить і кращі подарунки для них купує.
Коли він пішов, то мій чоловік вирішив перепитати:
– А ми точно придбали подарунок? Я ж нічого про нього не знаю. Ти без мене купила таку дорогу річ.
Він думав, що я купила що-небудь зі списку, який назвала його матір.
– Я купила, але не зі списку.
– А який подарунок ти купила? – здивовано подивився на мене чоловік.
– Досить непоганий набір рушників я придбала. Ми їх упакуємо у подарунковий набір і гарний бантик зверху приклеїмо. Привітаємо її, тридцять хвилин за столом посидимо і додому поїдемо.
– Ти вирішила їй помститись за подарунки, які вона дарує тобі і дітям? – з усмішкою сказав чоловік.
– Це не помста, я вчиняю справедливо. І нехай твоя мама скаже дякую, що це набір рушників, а не серветок.
Мені свекруха уже давно подарунків не купує. Вона дарує їх моїм синам, але дрібниці. Минуло року подарувала шкарпетки, а позаминулого – рукавиці. Дітям Андрія дарує дорогі плаття, ляльки та велосипеди. Моїм дітям завжди образливо, що інших онуків бабуся більше любить. Одного разу я їй сказала про цю несправедливість і вона мені відповіла, що я перебільшую і у мене хлопці, тому їм не потрібно суконь та ляльок.
Мої діти вчора сказали мені, що набір рушників – це дуже дорогий подарунок і попросили мене подарувати їй тільки один рушник із комплекту, той що найменший. Їхня бабуся завжди на них економить, чому я маю вчиняти інакше.
А одного разу мій старший син дивлячись на подарунок, який подарувала Наталя Ігорівна сказав, що їй його не потрібно, бо я йому уже придбала схожі. Тоді вона принесла набір олівців, у коробці було, аж шість штук.
Не розумію, чому вона вирішила, що з мого сина можна знущатись. Якщо хочеш подарувати дитині щось для малювання, то купуєш якийсь гарний, великий набір, але не маленьку коробочку. Я йому до школи більшу кількість олівців купила, ніж вона подарувала.
Я відчуваю, що свекруха буде не в захваті коли побачить набір рушників замість мікрохвильової печі, пральної машини чи золотих сережок. Але це вже її проблеми, нехай хоч раз відчує себе на місці моїх дітей.
