Замість того, щоб зустрічати схід сонця з іншими випускниками мій клас вітав мене у пологовому будинку

Мені лише нещодавно виповнилося сімнадцять років, але я вже маю свого сина та чоловіка. Але зараз розповім все по черзі.

Коли я навчалася у восьмому класі, то до нас з іншої школи перевели нового хлопця. Щойно він зайшов до класу й вчителька почала про нього розповідати, то він одразу мені сподобався. Та й не дивно. Він займався спортом, мав гарні риси обличчя та манливу посмішку. Коли він подивився на мене, то я мимоволі посміхнулася. Він посміхнувся у відповідь. Гадаю, що саме з того моменту й почалися наші стосунки. На перерві він до мене підійшов та запропонував разом сходити до столової та попити кави. Після школи він провів мене до дому й цілий вечір ми листувалися.

На вихідних ми разом пішли гуляти до парку й того дня перший раз поцілувалися. В ту мить я була просто щаслива. З того дня всі наші друзі вже знали, що ми почали зустрічатися. Через місяць він познайомився з моєю мамою, трошки пізніше я з його батьками. Весь вільний час ми проводили разом. А літні канікули то взагалі не відходили один від одного. Коли почалася школа, то він перший раз залишився в мене ночувати. Якраз тоді моя мама пішла на нічну зміну. А ще через кілька тижнів я дізналася, що завагітніла.

Перше, що відчула, то це був страх. Страх зізнатися мамі, батькам мого хлопця. Страх про те, що подумають знайомі, як будуть на мене дивитися. Але найбільше я боялася, що хлопець мене покине, злякається відповідальності. Довго нікому не говорила. Носила все в собі. Але моя мама з моєї поведінки сама здогадалася. Коли вона почала в мене про це розпитувати, то я розплакалася й все розповіла. Хлопцеві ми розповіли разом, а потім втрьох заявилися до його батьків. Попри всі мої страхи батьки нас зрозуміли, а хлопець ще більше став приділяти мені уваги.

В школі я стала чимсь на кшталт місцевого атракціону. Кожен на мене дивився коли я йшла по коридору. Вчителі інших класів навіть ставили мене в антиприклад своїм учням. Але мені тоді було вже байдуже. Хлопець був поряд.

Прийшла весна. Цього року ми мали отримати дипломи про закінчення коли. Всі готувалися до випускного вечора, а я готувалася до відвідин пологового будинку. З попуском через моє положення вчителі поставили мені гарні оцінки. В день вручення дипломів я вже відчувала, що щось має відбутися. Прямо на сцені перед директором я зрозуміла, що починаю народжувати. Всі учні та батьки у залі як один почали допомагати мені дійти до автомобіля. Хлопець потім розповідав, що церемонія на цьому й закінчилася.

Всі мої однокласники замість того, щоб відпочивати у ресторані переживали за мене. Хлопець нервово бігав біля дверей пологового будинку та кілька разів разом з друзями намагався обманути медичну сестру й потрапити до мене.

Пологи скінчилися швидко. Лікар мені повідомив, що в мене хлопчик. Коли я відпочивала у палаті, то почула за вікном голос хлопця. А коли виглянула, то побачила весь свій клас. Вони вітали мене плакатом та повітряними кульками.

Через тиждень я з хлопцем одружилася.

Оцените статью
Замість того, щоб зустрічати схід сонця з іншими випускниками мій клас вітав мене у пологовому будинку