Заміж я вийшла пізно, тому з перших днів надто відповідально поставилась до своїх обов’язків. А тепер мені на шию сіли і ніжки звісили.

До двадцяти восьми років я ходила самотньою і постійно переживала, що вже не знайду свою долю. Тож коли у двадцять дев’ять вийшла заміж за Юрія, то почала робити все, аби ощастити його та зробити наше сімейне життя ідеальним. Всі домашні справи я виконувала на совість. В нас завжди було багато домашньої їжі, чисто до блиску. Чоловікові я старалась максимально догодити, тому постійно його одяг тримала у строгому порядку та чистоті.

Та на всьому готовому Юрій перестав цінувати все те, що я роблю для нього і нашої сім’ї. Коли з’явилась донька, то на мої плечі звалилось удвічі більше роботи, а чоловік ні в чому не допомагав, лише приходив з роботи та тикав, що, де і як я зробила не так.

Мені було складно це терпіти, адже хотілось елементарного розуміння того, як мені важко самій з цим всім справлятись. Був випадок, коли Юра прийшов з роботи і сидів з кислим виразом обличчя, бо, бачте, їжа підігріта, а не тільки що приготовлена. Мене це прямо роздратувало.

Саме в цей момент я усвідомила, що як старатись не буду, чоловікові все одно неможливо догодити. Інколи він до чогось такого прискіпувався, що мені хотілось ридати.

Тому я й вирішила, що якщо таке життя його не влаштовує, то хай облаштовує його сам і турбується про свій комфорт сам. Я не зобов’язана бути комусь особистим кухарем, прибиральницею та нянькою.

От таке моє рішення дало результат через тиждень. Юра сам дбав про себе всі ці сім днів, а потім прийшов вибачатись та просити повернути все так, як було раніше. Але тут уже я почала задумуватись, а чи варто…

За п’ять років до мене все ж таки дійшло, що бути домогосподаркою – робота невдячна і не дуже приємна. Такого я більше не хочу. Тим більше, коли твою тяжку працю ніхто не цінує. Краще вже піти влаштуватись на роботу, приносити гроші та хоча б мати можливість куди вийти, ніж сидіти в чотирьох стінах і вислуховувати чиїсь зауваження.

Оцените статью
Заміж я вийшла пізно, тому з перших днів надто відповідально поставилась до своїх обов’язків. А тепер мені на шию сіли і ніжки звісили.