Зараз доньки сусідки моєї сестри змушені вдень жити в коридорі, горе-матір пускає їх у квартиру тільки пізно вночі

Мене звати Наталя. Я живу в маленькому містечку в однокімнатній квартирі. У мене є старша сестра до якої я часто приїжджаю в гості, щоб посидіти з племінником.

Кожного разу коли я приходжу у гості до сестри я бачу двох дітей, які сидять у коридорі на четвертому поверсі. Світлана живе на п’ятому поверсі, а ліфту у будинку немає тому я завжди підіймаюсь пішки і проходжу повз цих дітей.

Сьогодні як завжди поїхала до сестри і проходила повз них. Менша дівчинка плакала, але я вирішила до них не підходити. Мені їх жаль, але я не можу нічим їм допомогти. Дівчатка завжди брудні та голодні.

Я підійшла до квартири Світлани і вона відкрила мені двері. Сестра спішилась, бо вона домовилась зустрітись з подругою об одинадцятій годині ранку, а зараз була десята година тридцять хвилин.

Я пішла до племінника і ми з ним читали книги та грались машинками. А я увесь час чула, як плачуть діти. В сусідки знизу було чути музику, я думаю, що вона її спеціально голосно включає, щоб не слухати, як у двері стукають її діти.

Я увесь день провела з Миколою і була дуже втомленою. А ввечері повернулась сестра. Коли я одягалась, то запитала в неї чи не заважає їй сусідка знизу. Вона сказала, що до пізньої ночі діти плачуть у коридорі поки їхня мати відпочиває з друзями.

Світлана телефонувала у поліцію і органи опіки та піклування. Дітей у безвідповідальної матері забирали, а вона знову вагітніла та народжувала інших. І так уже повторювалось декілька разів. Зараз дівчатка вдень живуть у коридорі, вона пускає їх у квартиру тільки пізно вночі. Моя сестра приносить їм їсти і дає теплий одяг.

Усім сусідам вже надоїло слухати плач дітей та гучну музику в квартирі горе-матері. Багато людей продали квартиру і переїхати з цього будинку, вона також неодноразово думала про таке. Але коли приходили покупці і бачили дітей у коридорі, то одразу відмовлялись купувати житло.

Коли пішла сходами в низ, то бачила дівчаток, які сиділи в коридорі. Вони вже не стукали, а тихенько чекали поки їхня мама відкриє їм двері. Я не розумію, як так можна знущатись з рідних дітей? Для чого народжувати, якщо не хочеш дбати про дітей?

Оцените статью
Зараз доньки сусідки моєї сестри змушені вдень жити в коридорі, горе-матір пускає їх у квартиру тільки пізно вночі