Василина покинула мене з восьмимісячною дитиною та сказала, що помилилась і ніколи мене не кохала. Минуло уже багато часу, а я не можу забути її і мрію, що вона до мене повернеться. У неї зараз є інша сім’я і двоє маленьких дітей. Вона часто присилає дочці гроші і подарунки. Вона вважає, що так спокутує свою провину перед дитиною. Але до нас додому вона не приходить.
Я сумую за нею і інколи телефоную їй. Я розповідаю про дочку, як вона росте, що уже вміє робити. Але я відчуваю, що їй не цікаво і тоді жалію, що зателефонував їй.
Буває так, що у ночі мені сниться колишня дружина і я прокидаюсь, а потім довго не можу заснути. Увесь день я ходжу стомленим і думаю про неї.
Я дуже злий на себе через те, що не можу забути її. Дочка дуже схожа на дружину і я на неї кричу, а потім прошу неї пробачення, бо знаю, що дитина ні в чому не винна.
Я познайомився з Василиною на день народженні друга. Вона одразу дуже сподобалась і я запросив її на побачення. Ми зустрічалися з нею три місяці і вона сказала, що вагітна. Я був дуже щасливий і запропонував їй вийти за мене заміж. Вона погодилась і ми справили невелике весілля. А потім вона мене та дочку покинула і переїхала жити до іншого чоловіка. Напевно, вона ніколи мене не любила, а тільки прикидалась.
Мій друг не один раз пропонував мені познайомитись з його сусідкою. Вона теж розлучена і живе сама, дітей немає. Але мені не подобається те, що вона покинула свого чоловіка і мені здається, що якщо ми будемо разом, то я не зможу їй довіряти, бо буду переживати через те, що вона мене теж покине.
Назар одного разу сказав мені:
“А якщо станеться так, що твоя колишня дружина захоче до тебе повернутись. Вона зрозуміє, що з тобою їй було краще. Що ти будеш робити? Чи зможеш ти пробачити їй зраду? Ти постійно будеш переживати чи не зраджує вона тебе і переживати, що вона знову покине тебе.”
Я зрозумів, що мій друг правильно говорить. Мені потрібно перестати мріяти про повернення колишньої дружини, а влаштовувати своє особисте життя. Дочка ще маленька і вона легко звикне до нової мами. Зі своєю вона не бачиться і напевно, ніколи не побачиться.
Для мене буде краще забути Василину і продовжувати жити далі. Мені це потрібно зробити якнайшвидше, щоб стати щасливим.