Женя, а що як попросим маму і тата, щоб Джек жив із вами. Без тебе він сумуватиме. – Дідусю, я також хочу, щоб Джек поїхав зі мною, але мама з татом не дозволять. – А ми поговоримо з ними, можливо погодяться.

На канікули Женя їде до бабусі з дідусем у село. Він з нетерпінням чекає, коли закінчиться навчання в школі, і спокійно можна їхати. Туди приїжджають і його друзі, так що все літо їм весело. Тато сказав, що поїдуть у вихідний день, щоб і їм із мамою поспілкуватися з батьками, переночувати, насолоджуючись природою. Женя думає, хто із друзів уже приїхав, а хто затримується. Адже на це літо у них великі плани.

Коли приїхали, друзі вже чекали його, так що привітавшись із бабусею і дідусем відразу побіг до товаришів. Не бачилися з минулого літа, є про що розповісти одне одному. Вони пішли по знайомій доріжці до річки, де в них є повалене дерево, на якому сидять, розмовляють. Приємно дивитися вдалечінь, спостерігати за водою, де інколи видно рибу, яка пропливає не далеко від берега.

Сьогодні тихо, трава не зім’ята. Мало людей поки що ходить до цього місця. Женя поглянув на берег, помітив, щось ворушиться. Встав, підійшов. Маленьке цуценя, мокре, трясеться. Звідки воно там? Підійшли ближче товариші. Подивилися навкруги, немає собаки, мами цуценяти ні інших таких же маленьких. Женя взяв собачку на руки, прикрив футболкою і мерщій додому.

У бабусі й дідуся раніше був собака, але старий. Коли приїхали цього літа, його не було. Дідусь сказав, що помер їхній Шарик. От Женя і ніс додому скарб. Знає, що дідусь не буде проти, а йому радість. Буде дбати про маленького собачку. Хлопці кожен собі хотів забрати цуценя, та Женя не віддав. Його знахідка.

Коли мама з татом побачили, кого приніс син, мама сплеснула руками, навіщо? Дідусь заступився за онука. Сказав, що погано, коли на подвір’ї немає собаки. Тому залишили на радість Жені. Хлопчик ім’я придумав, назве його Джек. Дідусь не проти. Женя запитував дідуся, чому цуценя було одне біля річки? Де його мама, і хто зміг винести його так далеко? Дідусь знизував плечима. Мабуть, хтось хотів спекатися собачки.

Літо для Жені минуло швидко. Джек ріс швидко. Вже великий, за хлопчиком ходить слідом скрізь. Женя вже задумується, як йому залишати Джека. Без нього хлопчик сумуватиме. Дивлячись на засмученого онука, дідусь говорив:
– Женя, а що як попросимо маму і тата, щоб Джек жив із вами. Без тебе він сумуватиме.
– Дідусю, я також хочу, щоб Джек поїхав зі мною, але мама з татом не дозволять.
– А ми поговоримо з ними, можливо погодяться.

Батьки по Женю приїхали за тиждень до початку навчання в школі. Коли хлопчик попросив маму, щоб Джека взяти з собою, спочатку вона навідріз відмовилася.
– Куди? З нього скільки шерсті летить, а ти у квартиру його.
– Мамо, будь ласка. Я буду доглядати сам за Джеком, гуляти з ним, прибирати після нього, будь ласка.

Довго вмовляти маму не прийшлося, тим більше, що тато підтримав сина. Говорив, що в дитинстві також мріяв про собаку, але йому не дозволили. Тому нехай Женя втілює свої мрії в життя.

Оцените статью
Женя, а що як попросим маму і тата, щоб Джек жив із вами. Без тебе він сумуватиме. – Дідусю, я також хочу, щоб Джек поїхав зі мною, але мама з татом не дозволять. – А ми поговоримо з ними, можливо погодяться.