Живемо в однокімнатній квартирі. Чекаємо на другу дитину. Дружина весь час рuдає. Невже батькам тяжк0 переїхати за місто і вiддати нам свою квартиру?

Ми з Любою вже дванадцять років у шлюбі. Наш син Андрій перейшов до 5 класу. Ми чекаємо поповнення в родині, бо скоро у нас з’явиться ще й дівчинка.

Живемо ми втрьох в однокімнатній квартирі. Коли дружина дізналася, що вагітна, дуже зраділа цій новині. А потім, напевно, гормони почали бурлити. Вона постійно плаче. Я її весь час заспокоюю, адже нервувати в її стані небезпечно. Але вона все одно ридає. Плаче щовечора із-за своїх батьків.

Люба пішла в декрет. Я працюю, як віл. Але змоги змінити наше житло на щось краще ми не маємо поки що. Нам тісно в нашій квартирі утрьох. А Люба, коли уявляє, як ми будемо тут жити вчотирьох, аж слізьми заливається.

Вона дуже ображається на своїх батьків. Справа у тому, що мої тесть та теща живуть у трьохкімнатній квартирі у центрі міста. Живуть удвох. У них ще є дача. Там великий будинок, широке подвір’я, город.

Люба просила своїх батьків переїхати жити на дачу і віддати квартиру їй. Вона ж у них єдина донька. Вона їх умовляла майже місяць. Говорила, що можна там і господарство невеличке завести. Зате буде все своє, все натуральне: овочі та фрукти, яйця, мед, молочко. Більше того, для стареньких потрібне свіже повітря. А там поблизу ліс та ставок. Справжнє курортне місце!

Але її батьки не погоджуються. Мовляв, туалет надворі, газу й води немає. Я пропонував їм зробити туалет й воду у хаті. А можна зробити піч. За дрова я подбаю. Нащо той газ? Буде і економніше, і тепліше у будинку. Але вони чомусь відмовляються.

Мої батьки теж «молодці»! Свою квартиру віддали молодшій сестрі з внуками. Самі поїхали жити у село. А я, неначе їм чужий? Думають тільки про дочку, за сина забули.

Я розумію, що мої і Любині батьки нічого нам не винні. Але дивимося на інші сім’ї і бачимо, що у наших друзів є своє житло, яке допомагали їм їхні батьки придбати. А ми з дружиною все самі й самі… Прикро від цих думок стає.

Оцените статью
Живемо в однокімнатній квартирі. Чекаємо на другу дитину. Дружина весь час рuдає. Невже батькам тяжк0 переїхати за місто і вiддати нам свою квартиру?