Знайшла сторінку Єгора, і для сміху запросила його на зустріч випускників. Відповів він не відразу. Пройшов тиждень, коли Єгор відповів, що приїде. Світлана подумала, сміху буде.

В школі над Єгором насміхався весь клас. Здавалося, що діти ходять в школу тільки заради того, щоб насміхатися з тихого хлопчика. Одна його поява в класі викликала бурю емоцій. Однокласники відразу ставали дотепними у своїх злих жартах. Дівчатка кивали головами, погоджуючись з черговим жартом хлопців. І нікому немає діла, як Єгор почуває себе під постійними насмішками. Товаришувати з ним не хотів ніхто.

Єгор звичайний хлопчик з великим рюкзаком за плечима. Одягнений він охайно, але одяг не новий. Видно, що з іншого плеча. До того ж носив окуляри на пів обличчя, що виглядало дуже смішно, так думали однокласники. З ним ніхто не розмовляв по доброму, тому Єгор намагався стати непомітним, коли заходив у клас. Але то йому жодного разу не вдалося. Коли виросли до старших класів, нічого не помінялося. Лише жарти стали злішими.

На випускний бал Єгор не пішов. Випускники навіть не помітили, що його не було. Адже в них інше в голові. Показати сукню чи хлопці костюм, що буде найкращий серед них. Після школи діти роз’їхалися кожен своїм шляхом. Давно в минулому безтурботні дні в школі. Наразі доросле життя, де немає поруч тата чи мами, які за руку поведуть далі. Як склалося життя кожного з них, було невідомо, поки Світлана почала розшукувати однокласників.

Минуло п’ятнадцять років після закінчення школи, тому дівчина вирішила зібрати однокласників, організувати зустріч. Знайшла всіх. В наш вік мобільного зв’язку й інтернету, виявилося зробити те не важко. Знайшла сторінку Єгора, і для сміху запросила його на зустріч випускників. Відповів він не відразу. Пройшов тиждень, коли Єгор відповів, що приїде. Світлана подумала, сміху буде. Цікаво, який він наразі. Так же носить великий рюкзак за плечима й одяг з чужого плеча?

На зустріч з’явилися майже всі. Не було п’яти осіб, які вказали причину, чому не присутні. Спочатку не помітили, що Єгора немає з ними. Тому весело жартували, згадуючи шкільні роки. Кожен розповідав про себе, чого достиг в житті, чи навпаки, чому не здійснилися мрії. Лише через деякий час згадали, що Єгор не прийшов. Знову сміх. Згадували який він незграбний ходив з великим рюкзаком за плечима.

Світлана у вікно помітила, як біля кафе, де вони святкували зустріч, спинилася дорога красива машина. З неї вийшов чоловік гарної статури, красень. Всі однокласниці очей не зводили з чоловіка, який підходив до їхнього столу. Лише, коли став поруч, впізнали колишнього недотепу Єгора. За столом тиша. Його поява так вразила усіх. Ніхто не чекав, що з того хирлявенького хлопчика стане такий мужній чоловік. Окулярів на ньому не було.

Єгор стояв і посміхався. Нарешті його мрія збулася. Показати хто є вони й ким став сам. Адже завдяки тому, що його в школі ображали, Єгор йшов до мети. Вивчитися, організувати свою справу. Своє здоров’я не залишив в стороні. Спортзал, його друга робота. Тому чоловік швидко набрав форму, яку підтримує до цього часу. Зір відновили шляхом операції. Наразі окуляри не носить, хіба що від сонця.

Єгор пів години спілкувався з однокласниками. Говорив він, всі інші лише слухали його. Дівчата дивилися закоханими очима, хлопці з досадою. Чоловік підвівся, вибачився, сказав, що в нього справи й пішов із кафе. Однокласники тільки кліпали очима.

Оцените статью
Знайшла сторінку Єгора, і для сміху запросила його на зустріч випускників. Відповів він не відразу. Пройшов тиждень, коли Єгор відповів, що приїде. Світлана подумала, сміху буде.