Знаєте, як воно буває, коли дітям кажеш, що про щось категорично не можна розповідати. Зазвичай ще до вечора про це знають всі і кожен.

Знаєте, як воно буває, коли дітям кажеш, що про щось категорично не можна розповідати. Зазвичай ще до вечора про це знають всі і кожен.

Так трапилось і в нас, коли я навчався у шостому класі. І йшов тоді 1978 рік. Загалом вчився на середній рівень, високими оцінками батьків порадувати не міг.

А сталося тоді ось таке:

Була у нас в класі доволі успішна, скромна, розумна дівчина Маша. Вона справді багато працювала над навчанням, старалась, мріяла про успішне майбутнє. Щоправда, якась замкнута в собі дитина, яка не хотіла іти на контакт з нами. Була у неї лише одна подруга, яку звали Надія.

Дівчата проводили разом весь вільний час, вчились приблизно однаково, отже і завдання виконували разом. А саме в той день було літо. Діти були настільки знудженими останніми днями навчання, що вже й не збирались слухати вчительку. Аж раптом всю увагу учнів привернула Надя, яка впала зі стільчика через втрату свідомості. Ольга Василівна почала бити на сполох, а паралельно намагалась привести дівчину до тями. І водою поливала, і по щоках злегка плескала. Та нічого не допомагало. Коли збіглося керівництво школи та медсестра, то викликали швидку. А там виявилось страшне – дівчина відійшла у вічність.

Бідна Марійка не могла прийти до тями від побаченого. Вона вривалась до тіла подруги, намагалась бігти за швидкою допомогою. Така втрата виявилась для неї справжньою трагедією. Все ж якось непомітно дівчинка змогла прорватись до карети швидкої допомоги, вона повисла над подругою і сльози скапували на її бездиханне тіло.

І вмить сталось незрозуміле – Надійка поворухнула пальчиком. Звичайно, лікарі забрали її до лікарні, та протягом наступних днів нічого дивного в здоров’ї учениці не відбувалось. А от Марійка пережила справжній стрес. Вона не могла повірити, що Бог пожалів її та вирішив повернути єдину та найкращу подругу.

Довго в селі люди обговорювали той випадок. Та всі як один говорили, що це просто якесь диво, якому ніяк не знайдеш пояснення.

Оцените статью
Знаєте, як воно буває, коли дітям кажеш, що про щось категорично не можна розповідати. Зазвичай ще до вечора про це знають всі і кожен.