Знову історія повторилася… Мамі до душі припав Георгій. Він був з того села, де ми придбали будинок. Цей чоловік залицявся до мами, дарував квіти. Згодом Георгій оселився у нашому домі. Спочатку все гаразд було.

Я жив з мамою та братиком довгий час у невеличкій квартирі. У сусідньому кварталі мешкала наша бабуся. Коли мама працювала і не було з ким залишити мого брата Антона, бабця допомагала його глядіти.

Я не пам’ятаю свого батька. Навіть не знав його, світлин з ним ніколи не бачив. А ось тата Антона я добре пам’ятаю. Він жив з нами, як тільки мій брат народився. Коли мама з ним лише зустрічалася, він дуже доброзичливо ставився до мене. Але потім, як він оселився у нашій квартирі, все змінилося. Юрко, другий мамин чоловік, часто кричав без причини, прискіпувався до мене через дрібниці. Я скаржився мамі, та вона не вірила мені.

Якось вона повернулася додому раніше та побачила, що Юрко схопив мене за вухо. Лише тоді мама все зрозуміла. Нарешті вона випроводила його геть.

Після цього ми зажили, як у бога за пазухою. Мама весь свій вільний час приділяла мені і брату. З Антоном вона гралася, зі мною спілкувалася, як з рівним за віком, допомагала з уроками. До нас часто приходила бабуся. Ми пили чай на кухні та ласували солодощами разом.

Потім вирішили продати бабусину та нашу квартиру і купили за ці кошти великий будинок у передмісті. Це був найкращий час! Ми жили разом. З усіх боків – природа… Свіже повітря… Ми завжди мали змогу вийти надвір – чи то літо було, чи зима. Як же чудово тоді було!

Але знову історія повторилася… Мамі до душі припав Георгій. Він був з того села, де ми придбали будинок. Цей чоловік залицявся до мами, дарував квіти. Згодом Георгій оселився у нашому домі. Спочатку все гаразд було. Потім співмешканець мами почав ображати мене усілякими нехорошими словами. Мені важко було з ним спілкуватися, бо він мене вважав недоумком.

Я не міг цього терпіти. Поки ще був підлітком, не було можливості кудись піти. А тепер, після виповнення повноліття, я вирішив остаточно, що піду жити окремо, знайду десь кімнату в гуртожитку. Сил не було бути вже вдома!

Але дивним було те, що мама з Георгієм схоже раділи цьому рішенню. Я був шокованим. Невже мама мене проміняла на іншого чоловіка і готова мене позбутися? Образливо мені за це.  

 

Оцените статью
Знову історія повторилася… Мамі до душі припав Георгій. Він був з того села, де ми придбали будинок. Цей чоловік залицявся до мами, дарував квіти. Згодом Георгій оселився у нашому домі. Спочатку все гаразд було.