Маленькі діти маленькі проблеми, дорослі діти дорослі проблеми.
Я батько-одинак, сам виховую 16-річного сина. Дружина пішла від мене та залишила сина. Тоді Владу було три роки. Вона не витримала, що дитині постійно потрібна увага. Згодом коли син став старший вона хотіла повернутися, але я не дозволив. Чому вона якщо мене любить пішла, чому коли дитині потрібна була мама її не було поряд. Ще раз я не одружився, тому з усім сам справлявся.
Я сам виплачував кредит за машину, платив комунальні послуги, синові купував усе необхідне та виховував його, в той час моя колишня дружина навіть не зателефонувала аби запитати як ми. Якщо подумати, то можливо і добре, що вона пішла, адже тепер я точно впевнений, що можу вирішити будь-яку ситуацію самотужки й ні на кого не чекати.
На днях, син прийшов додому та сказав, що він має дівчину і повідомив, що його дівчина Аліна буде жити з нами у квартирі. Влад сказав, що кохає її й вони разом уже пів року та він хоче на ній одружитися. Я не став перечити. Я був щасливий за сина, привітав його і сказав:
– Сину, якщо ти впевнений у цій дівчині та серйозно налаштований, ти маєш бути також дорослим та відповідальним чоловіком. Я не заперечую, щоб ви жили разом. Звісно живіть разом, але не в нашій квартирі. Можеш орендувати квартиру, якщо дівчина тямуща, то допоможе тобі. А скільки їй років, якщо не секрет?
Він відповів, що дівчині 22 роки та живе вона разом зі своїм татом і мамою. А якщо я відмовляюся, щоб рідний син та його дівчина жили у квартирі, то вони не будуть мене провідувати. Розізлився на мене! Я погодився з його словами та нічого проти не сказав.
Влад мовчки пішов у свою кімнату. Більше ми про це не говорили, але одного дня я прийшов додому з роботи та побачив, що багатьох речей у квартирі немає, таких як: мікрохвильова піч, набір ножів, виделки, ложки, рушники й так далі. Речей сина також немає. Мені все було зрозуміло. Ну нехай так, будемо вважати, що це подарунок від тата для нього на новосілля.
Пройшло два тижні, з того часу як син живе окремо. Від нього не було жодної звістки. Вирішив випробувати мої почуття, ну і нехай. Я також не хотів першим телефонувати. Лишень я подумав про це, і син зателефонував, щоб попросити грошей, бо потрібно було оплачувати комунальні послуги та оренду квартири. А він разом з дівчиною витратив усі гроші на побут.
Я відповів, що він уже дорослий хлопець та має сам розв’язувати ці проблеми. Я нічим допомогти не можу. Більше ми не говорили.
Минув ще один тиждень, я прийшов додому із роботи та побачив, що син вдома. Він готував вечерю. Щось нове. Раніше він постійно говорив, що це не чоловіча робота. Напевно місяць дорослого життя для нього було корисне.
– Я ще не готовий до дорослого життя, тату. Можна я ще побуду твоїм недорослим сином?
Я його обійняв. Ми багато розмовляли того вчора, син розповів про усі свої тривоги. Після цього ми повечеряли разом та лягли відпочивати.
