**Темні таємниці минулого**
– Олежу, не затримуйся сьогодні, прошу, – промовила Марія до чоловіка, помішуючи борщ на плиті у їхній хаті у Львові. – Наша Оленка хоче познайомити нас із Дмитром, своїм хлопцем!
Олег важко зітхнув. Його дівчинка виросла – вже й наречений є. Як швидко летить час! Дмитро виявився чарівним: розумний, начитаний, з щирою усмішкою. Олегові він сподобався, Марія також була задоволена. Оленка сяяла від щастя – усе пройшло ідеально. Але одного разу, блукаючи торговим центром у пошуках подарунка для Марії, Олег почув голос, від якого його серце застигло.
Олег два роки вів подвійне життя. З Галиною він познайомився випадково, коли вона ледве чіпнула його авто на парковці.
Подряпина була дрібницею, але Галя так щиро вибачалася, що запросила його до кав’ярні поруч.
Олег погодився. У цій тендітній, жвавій дівчині було щось привабливе. Вона виявилася самотньою, веселою, з іскоркою в очах. Розмова затягнулася.
Вони почали зустрічатися в неї вдома. Олег одразу зізнався, що одружений. Галі це не завадило – вона закохалася в статного, впевненого чоловіка.
З Марією він був одружений сім років. Вона була теплою, турботливою, їхній дім у Львові – затишним притулком. Обидвоє добре заробляли, але відсутність дітей затьмарювала їхнє життя. Лікарі розводили руками: усе гаразд, але дива не траплялося.
Олег не збирався йти з родини – його все влаштовувало. З Галею бачився, коли дозволяв графік, намагаючись не обділяти Марію увагою. Можливо, так він заглушав провину?
– Олежу, я вагітна, – приголомшила Галя на одній із зустрічей. – Час вибирати: або ми, або твоя дружина. Я втомилася від невизначеності.
Олег розгубився. Вони завжди обережничали, і він був спокійний. Діти на стороні не входили в його плани. Але щось пішло не так.
– Як це сталося? – видихнув він. – Ми ж були обережні.
– Це не залізобетонна гарантія, – знизила плечима Галя.
– Я хочу дітей, – сказав він. – Але не був готовий до такого. Дав мені час подумати.
По дорозі додому він вирішив: треба розповісти Марії та подати на розлучення. ЧеЧестність — це єдиний шлях, і він був готовий йти ним, хоч і з болем у серці.
