Не можу повірити, що дитина може зректися своєї матері
Одного ранку я вийшла у двір і помітила у сусідки літню жінку. Вона сиділа, згорбившись, на лавочці під навісом, немов дрімала на свіжому повітрі.
Мені це здалося дивним, адже сусідка не мала родичів. Вони з чоловіком не мали дітей, а він сам помер рік тому після тривалої хвороби. Звичайно, вона сумувала та нудилася на самоті. Залишилася одна на старості літ. Але ж вона ще не була настільки стара, щоб впадати у відчай. Мусила змиритися з цим.
Я пішла до сусідки, щоб дізнатися про ту жінку. Літня пані була ввічливою, але майже не розмовляла зі мною. Сусідка пошепки розповіла, що та страждає через свого сина, який зрікся пані Галі, тож краще їй не заважати.
Усе життя вона працювала у філармонії. Її чоловік був професором, викладачем університету. Вона знала про його зв’язки зі студентками, але не хотіла руйнувати сім’ю. Тому мовчала і не влаштовувала скандалів.
Більшість часу в неї забирали син та робота. Вона також давала уроки музики вдома.
Син виріс, закінчив навчання й одружився. Народилася онука, яку вона дуже любила. Але потім чоловік кинув її заради іншої жінки, хоча й не захотів розлучатися.
––––––––––
Син з дружиною займалися бізнесом, тому рідко її відвідували. Але залишали з нею онуку. Старість прийшла раптово. Настав час, коли чоловіка кинула коханка, і він повернувся до неї. Але після молодої жінки дружина здалася йому старою, і це йому страшенно не подобалось. Важко було навіть поруч бути. Він усе сподівався знайти когось молодшого.
Тим часом син вже мав свій великий, просторий дім. Батько почав просити, щоб він забрав до себе матір. Син не заперечував. Його донька також обожнювала бабусю. Але дружина…
Вона не хотіла, щоб у їхньому домі жила якась стара. Спочатку син накричав на дружину, адже це була його мати, і наполіг, що вона поселиться з ними.
Добре. Але нехай батько перепише квартиру на онуку. На всяк випадок, якщо він знову зв’яжеться з іншою, і тоді вони не отримають його житло.
Щоб заспокоїти дружину, син поговорив з батьком, і той пообіцяв оформити квартиру на онуку.
Пані Галя мусила переїхати до сина. У принципі, що тут поганого – свіже повітря, природа, родина. Її чоловік не довго сумував – незабаром знайшов собі нову пасію. Але й не поспішав розлучатися.
Дружина ж сина все скаржилася та жахливо поводилася зі свекрухою. Вдома вона постійно намагалася її принизити, кричала на неї, іноді навіть замахАле одного дня онука, яка колись так любила бабусю, глянула на матір своїми чистими дитячими очима й раптом сказала: “Мамо, а якщо ти теж коли-небудь станеш старою?”
