Дві подруги
Колись вони були подругами…
Чесно кажучи, вони ними й залишалися, як гадала жінка з третього поверху. Її подруга з п’ятого була справжньою красуню. Принаймні, так вона сама про себе думала. Вона спускалася до «сірої мишки» — так вона називала свою подругу знизу, — лише для того, або похизуватися, або поскаржитися на життя. Колись вони разом вчилися в школі, потім вступили на економічний факультет університету. Мишка успішно закінчила навчання й влаштувалася працювати в банк.
Красуня ж вискочила заміж за багатого чоловіка ще на п’ятому курсі й кинула навчання. Після розлучення їй дісталася чимала сума та невеликі щомісячні виплати. Мільйонер був готовий заплатити й більше, аби тільки позбутися її, але адвокат погано попрацював, і вона залишилася сама з грішми, які швидко танули через її вибагливі смаки. Тому красуня перебувала у вічних пошуках, а вниз спускалася лише для того, щоб розповісти мишці про свої перемоги й поразки.
— Усі мужики — козли, — говорила вона, розгортаючи черговий жіночий журнал — іншого вона не читала.
І наставляла свою подругу:
— Хочеш знайти собі гарного чоловіка? Читай жіночі журнали.
Одягнена вона була в коротенький, спокусливий халатик з глибоким вирізом. Доглянуті руки та яскраво-червоні нігті різко контрастували з поношеним халатиком мишки та її натруженими руками — адже треба було прати, прибирати, готувати, ходити за покупками. Обидві були неодружені й дітей не мали, але мишка відчайдушно мріяла і про те, і про інше, а красуня хотіла лише одного — аби нею захоплювалися, давали гроші й нічого не вимагали натомість.
— Усі мужики — козли, — повторювала красуня, крутячи в пальцях тоненьку м’ятну цигарку, — Один лисий, другий низький, третій багатий, але скупий, уявляєш?
І додавала з обуренням:
— У нього стара машина, дача за містом, і він хотів, щоб я йому готувала!
Вона сміялася:
— Можеш уявити мене на старій машині чи біля плити? Фу…
Мишка зітхала й думала про себе:
«Мені б того лисого чи низького. Я б і готувала, і на дачу їздила б із задоволенням».
— Козли, — констатувала красуня.
А тим часом, маю вам сказати, вона спускалася вниз разом із своїм котом — брудною, худою тварюкою, завжди в павутинні.
У мишки ж жила кошеня — також кастрована, як і кіт, що не заважало йому зовсім нерівно дихати на кошачу красуню. Та відповідала йому взаємністю.
— Що? Знову ця стерва тебе не нагодувала й під ліжко загнала? — питала вона худого кота.
— Нам, мужикам, — хорохорився кіт, — соромно скаржитися. Ну, не нагодувала — то й що? Хоча б на вулицю не виганяє. А під ліжком теж непогано. Павутиння багато, зате можна сховатися. І б’є майже ніколи. Тільки якщо поганий настрій.
— А в неї буває хороший? — запитувала кішка.
Кіт важко зітхав і притулявся до неї. Вона лапкою знімала з нього павутиння, вилизувала мордочку. Він починав муркотіти й, притиснувшись до своєї коханої, засинав.
— І що твоя кішка знайшла в моєму обірванці? Він же нічого, кріп лоба, не розуміє, тільки від лупця чи штовханини, — казала красуня.
Мишка здригалася й підкладала брудному коту шматочки курочки. Він, давлячись, їв. Їв і плакав. А пухнаста кішка важко зітхала й вилизувала свого нещасного кавалера.
Свою кішку мишка любила, краще сказати — обожнювала. І в неї було все, про що тільки може мріяти котяче серце. А той брудний кіт нічого не хотів. Він мріяв лише про дві речі — поїсти й побачити свою кохану.
Так вони й зустрічалися кілька разів на тиждень. Мишка готувала обід, вечерю й годувала красуню з її котом. Також позичала їй гроші зі своєї невеликої зарплати. Гроші, які красуня ніколи не повертала. Вона вважала, що робить мишці послугу, беручи в неї в борг. А наполягати чи сваритися мишка не вміла. Та й боялася втратити єдину подругу.
Одного вечора красуня прибігла із сяючими очима.
— Спіймала! Спіймала! — вигукувала вона. — Високий, стрункий, не старий, мультимільйонер. У нього мережа супермаркетів по всій країні. Ох, я його розкручу! Він у мене не відвернеться якимось дрібним розлученням!
Мишка мовчала й намагалася посміхатися схвально, хоча їй було гидко це слухати. Але в кінці тижня в її двері зайшли…
Красуня розповіла своєму нареченому, що внизу живе її стара подруга — невдаха, капуста, сіра мишка. І вони вирішили зайти до неї в гостину. Вона хотіла показати йому різницю між собою й мишкою. Деякі жінки тримають таких подруг, аби на їхньому фоні виглядати королевами.
У двері увійшли…
Одягнена в нову вражаючу сукню красуня під ручку з високим чоловіком у чорному костюмі. Сиві скроні, великі темні очі й дуже рухливе обличчя, яке виражаА через рік Жорж і мишка розіграли весілля, на яке запросили всіх сусідів — окрім колишньої красуні, яка тепер шукала нового мільйонера, сидячи в самотності з порожнім гаманцем і розбитим дзеркалом, куди вже ніхто не дивився.



