**Де запропала любов?**
Юля була жвавою, енергійною, симпатичною дівчиною. Навколо неї завжди крутилися хлопці. Вона не поспішала, обирала. Але чим старшою ставала, тим вищі ставали її вимоги до нареченого.
Мати виховувала її сама. Юля добре знала, що значить рахувати кожну копійку. У неї не було всього, що було в подруг і однокласниць. Тому вона вирішила — вийде заміж лише за заможного.
І одного дня зустріла чоловіка своєї мрії: розумного, гарного, успішного, з грошима, квартирою й авто. Про що ще мріяти? Справжній принц. Звичайно, вона закохалася. Юля гарненька, але за душею — нічого, крім самої себе. Що ж, молодість і краса теж товар. Лише вона цього ще не усвідомлювала.
Юля закохалася. Та й як не закохатися, коли тебе обсипають увагою, виконують усі примхи, а довкола — лише заздрісні погляди.
Вона привела нареченого додому, щоб познайомити з матір’ю. Була впевнена — мати не може не схвалити. Адже кожна матір бажає доньці кращого. А тут і краще не придумаєш — буде жити, як пані. Про такого жениха лише мріяти. Та коли він пішов, мати раптом висловила зовсім іншу думку.
— Так, жених — що треба. Та незрозуміло, що він у тобі знайшов? Ти молода й гарна, але таких повно. Чому саме ти? Ой, доню, краще б вибрала хлопця простішого. Ви з різних світів. До того ж, він набагато старший. Напевно, був одружений, є діти. Не заплющуй очі. Здається, що для щастя це неважливо, але запам’ятай мої слова — щасливою з ним не будеш.
— Побачимо ще, — гордо відповіла Юля. — А з дружиною вже давно розлучений. Син живе за кордоном.
— Тобі доведеться вивертатися, щоб відповідати його очікуванням. Пам’ятаєш казку про Попелюшку? Принц закохався в неї на балу, коли вона була в усьому блиску. У казці він зробив її принцесою, не зважаючи на минуле. Але про що вони говоритимуть? Вона — про готування та прибирання, а він — про державні справи? У вас різні інтереси, різні цілі. І одного дня він обере собі рівню — не сам, суспільство змусить. Буде соромитись тебе. Ви — різні, — зітхнула мати. — Пограється — і кине.
— Не очікувала від тебе такого, мамо. Думала, порадієш за мене. А ти завжди незадоволена. Ну й що? Взагалі не виходити заміж? Боятися, що кине?
— Я не проти, але… — почала мати, але Юля її перебила.
— Вийду я за простого хлопця, такого, як я. Хіба це гарантує, що не розлучимося? Не відмовляй мене, мамо, я вирішила. Скільки буду щасливою — стільки й буду. Хоч поживу, не думаючи про гроші.
— Можливо, ти й права, — здалася мати. — Дай Боже, щоб це щастя тривало довше, — промовила вона.
Юлі було приємно, що жінки заглядаються на Андрія, кидають на неї заздрісні погляди. Він забирав її з роботи, і колеги аж шиї свої кривили, провожаючи їх. Але він обрав саме її — значить, любить. А любов покриває всі нерівності й недоліки. Що там казав апостол Павло про любов?
Андрій зробив їй гарну пропозицію, подарував перстень з діамантом — не якийсь дріб’язковий, а цілих п’ять каратів, неймовірно гарний і дорогий. Голова крутилася від щастя. Ні, у них усе буде інакше, не так, як лякала мати. Юля була в цьому певна.
Настав час обрати весільну сукню. Вона чекала на цю мить, переглядала сайти, придивлялася. Але ціни лякали. Вони планували піти у салон на вихідних, але в останній момент Андрій затримався через справи. ДалЮля взяла карту, яку він їй дав, і, глибоко зітхнувши, увійшла до салону, не підозрюючи, що цей день назавжди змінить її життя.
