Ось адаптована історія:
**Уроки водіння**
Зоряна припаркувала авто біля офісу й поспішила до входу. Попереду повільно йшли дві дівчини, щось обговорюючи. Перед самими дверима вони раптом зупинилися, перекривши шлях. Зоряна безцеремонно пролізла між ними, відштовхнула їх і рвонула двері на себе.
— Гей, куди лізеш!.. — у спину полетіли грубі слова.
Зазвичай вона б відповіла так само, але сьогодні Зоряна жахливо спізнювалася, тож мовчки пройшла далі до ліфта. Люди вже заходили всередину. В останній момент вона вскочила, налетівши на чоловіка.
— Вибачте, — буркнула й відвернулася.
У щілині дверей на мить з’явилися обличчя тих дівчат. Двері зачинилися, ліфт рушив угору. «Треба було показати їм язика», — запізно подумала Зоряна.
Від бігу їй розгорячилося обличчя, волосся розкуйовдилося. У ліфті було дзеркало, але пробитися до нього серед натовпу не виходило. Вона лише пригладила прядки рукою.
Позаду хтось хмикнув. Вона озирнулася — це був той чоловік, на якого налетіла. Він стояв, дивлячись на неї, легенько піднявши підборіддя. А може, їй так здалося через різницю у зрості. Від нього пахло приємним парфумом. На мить їхні погляди зустрілися. Зоряна різко відвернулася, знову розтрощивши хмару волосся.
Ліфт зупинився, двері розсунулися, і вона вийшла, відчуваючи його погляд у спину.
— Що, сподобалася? — коли ліфт рушив далі, Микола постукав Богдана по плечу. — Вона тобі явно не байдужа. Так і вертілася, щоб ще раз подивитися.
— Та годі. Мене не взяти на шальовки. Вона зараз ще вся така легковажна, а вийде заміж — покаже свою справжню вдачу. «Коханий, Оксана з чоловіком відпочивали на Мальдівах, а ми знову в Туреччину? Нудно. У Марійки три хутра, а в мене одне!» — Богдан надув губи, пародіюючи голос дружини.
Оточуючі засміялися.
— Тобі просто з Оленою не пощастило, — сказав Микола.
Ліфт зупинився, і вони вийшли.
— Нам праворуч, — підказав Микола.
— Підтримую. Після неї на жінок дивитися не можу. Годі вже. — Богдан зупинився біля скляних дверей.
А тим часом Зоряна вислуховувала на— Якщо чесно, — сказала вона, дивлячись йому в очі, — я б теж не відмовилася від кави перед обідом.
