Оля дуже подобалася Дмитру. Красива струнка білявка з каріми очима. Він одразу помітив її, коли вона влаштувалася на роботу до їхнього офісу.
Жіноча частина колективу сприйняла її насторожено та розділилася на дві кампанії. Одні стверджували, що вона фарбує волосся — не буває каріх очей зі світлим волоссям. Інші запевняли, що колір очей — це лише контактні лінзи. Час минав, а відтінок волосся не змінювався. Іноді Оля надягала окуляри під час роботи. Навіщо окуляри, якщо в неї лінзи?
Серцеїд Андрійко теж звернув увагу на Олю, але, на відміну від сором’язливого Дмитра, відразу почав за нею доглядати. То запрошував у кафе на обідню перерву, то приносив каву до кабінету. А коли запропонував підвезти її на машині, серце Дмитра ледь не розірвалося від ревнощів.
Де вже Дмитру змагатися з Андрійком? Той справжній красень, у якого завжди повно шанувальниць. Міг сказати комплімент так, що дівчата мліли від щастя. Знав купу жартів і вмів їх розповідати. Та, досягнувши перемоги, Андрійко швидко втрачав інтерес і переключався на інших. Цього разу він облітав Олю, залишивши без уваги Марію, яка плакала в туалеті й плела плани помсти.
А Дмитро був товстунем із червоними щоками, носив квадратні окуляри в роговій оправі та мішкуватий одяг. І прізвище у нього було відповідне — Глушко. Такий самий наївний і несміливий,
