Заборонене знайомство

**Несподіване знайомство**

До Оксани Михайлівни на ювілей зібралися рідні й друзі їй виповнилося шістдесят. Вона ще й не стара, і вже не молода, але пожилою себе не називає занадто ж енергійна та ділова. Усе в неї в руках горить, багато що вміє, і завжди жартує:

У мене ще пороху в порохівницях вистачить, навіть поділитися можу! і сміється.

У кафе народу зібралося чимало: чоловік Тарас, два сини з дружинами, родичі й колишні колеги. Вона вже не повернеться на роботу, навіть на заводі, де багато років була головним бухгалтером, попрощалася:

Надовго не прощаюся, буду вас відвідувати Хоча й не уявляю, як це сидіти вдома на пенсії. Та всі до цього доходять, от і я моя черга.

Колеги поважали Оксану Михайлівну доброї душі людина, завжди допоможе й розумну пораду дасть. Директор шкодував, що такий фахівець йде, але що вдієш. І колеги теж сумнівали:

Оксано Михайлівно, не дамо вам спокою вдома, дзвонитимемо! Хто ж нам підкаже? жартували вони, проводжаючи начальницю.

Дзвоніть, дівчатки, я не проти

А тепер усі зібралися в кафе гарні, радісні, а ювілярка і зовсім диво, ніби помолодшала, а не навпаки. На Оксані довга сукня кольору какао, розкішні намистини з натурального каменю, навіть туфлі на невеликому каблуку. Це для неї важливо адже вже й не памятає, коли останній раз їх вдягала.

Мамо, яка ж ти в нас гарна й молода! хвалили сини, даруючи їй великі букети троянд.

Дякую, мої хороші, обіймала їх по черзі.

Святкування пройшло чудово. А чоловік Тарас майже не зводив очей з дружини сьогодні вона була особливо прекрасна. З Тарасом Оксана прожила добру й мирну жизнь, виховали гідних синів, а тепер мають право пожити і для себе.

Тарасю, кидай роботу, годі вже їздити, умовляла вона.

Добре, Оксанко, подумаю. Я теж не уявляю, як це сидіти вдома. Планую до сімдесяти працювати, як здоровя дозволить. Наше покоління трудяще, без роботи ніяк, додав він.

Так, із цим погоджуюся. Нас так виховали

Наступного дня Оксана прокинулася рано. У гостях залишилися сини з дружинами, сестра з чоловіком та стара мати. Котедж Тарас будував сам точніше, не сам, а його будівельники. Він і досі працює у будівельному управлінні. Розвернувся на славу будматеріали були під рукою, виписував дешевше. Тепер радіє, що збудував великий двоповерховий дім адже родичів багато, і всім знайдеться місце.

Оксана метушилася на просто

Оцените статью
Заборонене знайомство