**Щоденниковий запис**
«Сьогодні згадав ту історію, яка навчила мене, що жодне зло не залишається без покарання.
Олесю, у тебе така насичена життя, прямо як у серіалі, сміялася Марійка, моя колега з роботи.
Так, бурхливо, відповідала Олеся, але не знаю, який буде фінал. Та щось придумаю. Вже двадцять вісім пора за чоловіка. Працюватиму наполегливо.
Годі тобі, хитала головою Марійка. Мені здається, ти й не хочеш заміж. Тобі добре самій, а там відповідальність і один-єдиний чоловік.
Хто сказав, що один-єдиний? сміялася Олеся. У тебе з Тарасом так, а в мене буде інакше.
Що за дурниці? обурилася Марійка. Як можна бути заміжньою й мріяти про інших?
У кожного свій шлях, усміхалася Олеся своєю заворожливою посмішкою.
І справді, вона була красунею струнка, з глибоким поглядом. Чоловіки оберталися на неї. В офісі багато хто залицявся, але вона відфільтрувала одружених шукала чоловіка. Залишилося троє кандидатів.
Марійка не радила, але Олеся вибрала Романа надійного, симпатичного, з гарним заробітком. Він зрозумів її наміри і невдовзі зробив пропозицію.
Жили спочатку в її квартирі, потім вирішили будувати дім. Переїхали до Романового батька Володимира. Він був чоловіком у повному розквіті сил, доглянутим, з багатим досвідом.
Але робота на будівництві забирала весь час Романа, і Олеся все частіше залишалася з Володимиром. Спочатку вона не помічала його поглядів, але згодом усвідомила: він дивиться на неї інакше.
Якось вона не відштовхнула його. Не думала про наслідки. Так і почалося.
Коли Олеся зрозуміла, що вагітна, вона сказала Володимиру:
Дивина, але я певна: це твоя дитина.
Він був щасливий. Роман же лише змушено посміхнувся.
Синові дали імя Данило. Володимир не відходив від онука, а Роман від будівництва.
Але коли Данилові було три роки, у нього виявили хворобу. Лікарі порадили генетичний тест.
Олеся з Володимиром стояли перед вибором. Вона вирішила:
Хай Роман дізнається правду.
Результат тесту розбив його.
Як?! Мій батько?! він не вірив.
Володимир зізнався.
Роман вийшов із дому, подав на розлучення. Олеся з Володимиром залишилися у новому будинку, а він у батьковій квартирі.
Данило одужав. Олеся думала: «Це Божа кара за мій гріх».
А Роман страждав вдвічі. Він нікому не міг довіряти.
Минуло десять років. Олеся вигнала постарілого Володимира, а сама закохалася в нового колегу Артема.
Роман же знайшов щастя з лікаркою із Харкова. Вони разом поїхали на Закарпаття.
Ось так. Життя покарало всіх.
А урок усього цього простий: не грай з вогнем, бо обпечешся сам і спалиш тих, хто тобі дорогий.»
