У Карпатах, у лісі біля села Сколе, білкаматуся Оленка натрапила на осиротіле білченя, яке без батьків блукає під кленами. Через три дні спостережень Оленка переконується, що малюк дійсно без родини, і починає доглядати його, годує горішками, ділячись своєю кладовою, і вводить у свою сімю, ніби він один із їхніх.
Коли її чоловік, білкабатрак Богдан, повертається з новою здобиччю, Оленка вітатиме його поцілунками і ніжними дотиками, щоб зняти втому після довгого пошуку їжі для їхніх малят.
Богдан, показуючи свою любов, дарує Оленці найяскравіші червоні макі та найвеличніші волоські горіхи й мигдаль, які знайде в підкорених кущах.
Оленка і Богдан творять гармонійну родину, бо їхня праця визначає майбутнє нашого лісу: половина схованих ними горішків і насіння проростає, стаючи новими кущами та деревами.
Якби люди навчилися цій тваринній мудрості, наш світ став би кращим.
Декілька цікавих фактів про білок і їхню «сімейну мудрість»:
Білкисамки часто беруть під крило осиротілих білченят, виховуючи їх як своїх. Це рідкісна риса серед звірів.
Засновники лісів: приблизно половина горіхів і насіння, що заховані білками, залишаються недосягнутими, і з них виростають нові дерева й кущі білки буквально садять ліси.
Високий інтелект: білки памятають тисячі місць схованок, користуючись просторовою памяттю та орієнтирами.
Комунікація любові: самці часто приносять самкам найбільші горіхи та найсоковитіші плоди це їхній «подарунок кохання».
Соціальна турбота: білки «вітатимуть» одне одного, нюхаючи, ніжно торкаючись мордочками, вилизуючи шерсть так вони показують прихильність і довіру.
Роль у балансі природи: без білок лісові екосистеми були б менш різноманітними; вони розсіюють насіння десятків видів дерев, підтримуючи природний баланс.
Мудрість, яку варто перейняти людям: турбота про слабших, щедрість у даруванні та здатність думати наперед створюють міцніші сімї та сильніше суспільство.
