Звісно ж, кожен момент був як на долоні: історія, що залишила слід у серці

Я не памятаю, бо цього не було! серйозно промовив Рижак, дивлячись на неї чесними старіючими очима.

Розмова якось одразу затихла, і кожен пішов своєю дорогою.

«Навіщо він збрехав? думала Галина. Адже по очах було видно, що бреше!»

Хочеш, я стану твоїм Костом? запропонував одинадцятирічний Петрик Рижак дівчинці з класу, Галині Соколенко, яка йому подобалася.

Яким ще Костом? здивувалася Галина.

Ну, як? Ти що казку не читала? Там його зачарувала снігова королева! А Галина його рятує!

Галина рятує? Його рятує Марічка! з презирством відповіла Соколенко. Оце мені Андерсен!

Та яка різниця? Галина, Марічка? махнув рукою Рижак, не зациклюючись на дрібницях. Я питаю: ти хочеш, щоб я був твоїм Костом?

Дівчинці не хотілося: Петрик був вухатим, худорлявим і явно нижчим за неї. Хоча такого рятувати було б легше.

А вона міцна, на півголови вища: як же їм тепер разом ходити після рятувальних операцій? Соромитися?

Та ні! До того ж її серце вже було зайняте іншим двієчником Миколою Груздиком.

До речі, він стояв недалеко і цікаво прислухався до суперечки.

І Галя, поправивши бант, зневажливо сказала а Микола ж чув:

Оце мені, Кость! Та ти навіть на роль оленя не годишся! Тож іди, Костю, і не кашляй!

Микола реготав на весь двір, а Петрик перелякано глянув у його бік і зник. А наступного дня, на весь клас, «привселюдно» назвав Соколенко Галею-маскалею: я мстю, і моя помста страшна!

Ну і що ти хотіла, Соколенко? Не кожен чоловік спокійно перенесе образу! А його ж відкинули

Худорлявий Петрик славився розумом, який з лихвою компенсував нестачу сили.

Просто вчора, отримавши несподіваний удар від коханої, він не встиг орієнтуватися тут би й кожен запнувся.

І тоді реготав не лише Груздик, а весь клас: прізвисько сподобалось! А що смішно! Хоч тоді такого слова ще не було.

Звісно, коли дівчинка скаржилася вдома на образливе прізвисько, її заспокоїли й підтримали.

Але одного разу батько допомагав їй з алгеброю: донька ніяк не могла зрозуміти простого! І тоді, втративши терпіння, з досадою сказав:

А твій Петрик має рацію у тебе в голові суцільна маскаля!

І додав:

Передай йому вітання від мене!

Петрик виявився винуватий і в цьому: до того батько ніколи такого не дозволяв

До випускного пристрасті вщухли все погане забулося й залишилося в дитинстві: і закоханість, і неприязнь, і образи де там було до того, брате!

Вони навіть раз

Оцените статью
Звісно ж, кожен момент був як на долоні: історія, що залишила слід у серці