Олена схovala диктофон у будинку свекрухи, щоб почути її розмови.
Олена та Максим були одружені вже два роки. Вони дуже любили одне одного, але напруга між ними зростала через стосунки дружини із свекрухою.
Олена була доброю і турботливою. Завжди старалася всім догодити, особливо новій родині.
Але, попри всі її зусилля, вона відчувала холод і дистанцію з боку Наталії Коваль.
Свекруха ніколи не критикувала відкрито, але її пронизливі погляди, різкі інтонації та ніби випадкові зауваження змушували Олену почуватися чужинкою.
Кожен візит до будинку Наталії закінчувався для молодої жінки стресом.
«Максиме, я впевнена, що твоя мати мене не любить», признавалася вона, голос її тремтів.
Чоловік зітхав, закриваючи книгу:
«Олено, знову про це? Вона просто замкнена. Ти ж знаєш, як їй було важко виховувати мене самій після смерті батька.»
«Розумію, але чому я відчуваю, що вона зводить на мене наклепи?»
«Тобі це здається, кохана»
«Ні! Я ж розповідала, що чула, коли вона говорила з твоєю тіткою. Казала, що я незграбна і що я їй не подобаюся!»
«Ти не можеш бути певна, про кого йшла мова. Давай змінимо тему. Як щодо кіно завтра?»
Але Олена не заспокоювалася. Вона знала, що свекруха зневажає її родину, хоч і ніколи цього не казала.
Після чергової напруженої вечері вона вирішила дізнатися правду.
Наступного разу, приїхавши до свекрухи, вона потай заховала диктофон.
Непомітно вона поклала пристрій між рушники на кухні він колись служив для запису лекцій у університеті.
Як завжди, допомагала Наталії готувати вечерю, нічого не підозрюючи.
Повернувшись додому, мовчки лягла спати, зберігаючи таємницю.
Наступного дня вона знову завітала до свекрухи під приводом допомоги, щоб забрати диктофон.
Пристрій був на місці. З тремтінням вона відтворила запис чоловікові ввечері:
«Послухай це», сказала вона, тримаючи диктофон.
«Що це?», запитав Максим, здивовано.
«Слухай.»
Спочатку побутові звуки: тече вода, ляскають виделки, звичайні розмови.
А потім різкий голос Наталії у трубці:
«Не розумію, що мій син у ній знайшов! Навіть борщ варить, як дитя!», обурювалася вона. «А та її родина? Навіть чай у них немов вода після миття посуду! Її мати така ж неохайна, як і вона»
Далі пішли образи зовнішності, манер і походження Олени.
Закінчивши, жінка глянула на чоловіка зі сльозами:
«Тепер бачиш, що я була права?»
Максим мовчав, збентежений. Він розумів, що мати помилялася, але його шокував метод дружини.
«Вона завжди була прямою Можливо, говорила на емоціях.»
«Прямою?
