Виховувала трьох хлопців. Той, хто мав у хаті чотирьох чоловіків, одразу зрозуміє, про що я зараз говоритиму. Для мене незрозуміло, як у будинку може не бути звареного борщу чи вечері, або коли речі валяються по всій квартирі. Мені 52 роки, я завжди вважала, що жінка повинна створити дім, у який чоловік захоче повертатися затишний, теплий і надійний. Але не думаю, що моя невістка поділяє такі погляди.
Два роки тому мій старший син вирішив одружитися, а вже через девять місяців у них народилася донечка. Синові тоді було 28 років, його дружині Софія всього 20. Вона ще навчалася в університеті, але різниця у віці восьми років не бентежила ані її, ані сина.
Коли Софія чекала дитину, вона мала дуже складний характер, щодня надсилала сина до магазину: зранку їй хотілося яблук, потім апельсин, а до вечора вже й квітів. Мій син жодного разу не сперечався, завжди виконував її забаганки. Ми сподівалися, що після народження дитини все зміниться, але ні.
Вона погодувала малого лише два місяці і з цього все закінчилося. Потім заявила синові, що дуже втомилася від безсонних ночей і хоче відпочити. Мій син завжди був дбайливим і чуйним, тому попросив мене допомогти, побути з онукою. Як відмовиш синові? Звісно, пішла.
Поки я займалася малечею, Софія цілими днями сиділа в салонах краси, а коли поверталася навіть чаю не зварить синові після роботи. У результаті я тиждень майже не виходила від них, доглядала за онукою. А невістка звикла спати до полудня, робити все лише для власної зручності. Дитина, побут усе переклала на мене.
За місяць я не витримала й сказала, що мушу повернутися додому. Софія не приховувала, що їй це не подобається. Бачила, що вона ще не стала самостійною, тому час від часу навідувалася до них, але мене шокував безлад і порожній холодильник.
Навіть для власної дитини їй було лінь щось приготувати. Я виростила трьох синів і ніколи не дозволяла собі такої безвідповідальності. Мій син завжди мав домашню їжу. Минулого місяця був у нього день народження. Думала, ось цього разу невістка щось приготує, поставиться з увагою. А вона замовила піцу та суші.
Я не розумію сина, чому він з цим мириться, чому така дружина йому підходить? Мабуть, проблема в тому, що вони не жили разом до весілля, і він не знав, яка вона насправді. Мені тяжко дивитися на це мовчки синові непросто, а він нічого не говорить Софії.
Думаю, що ж мені вигадати, щоб вона нарешті повела себе як дружина й мама. Боюся тільки, щоб син не образився на мене через це. Я розумію, що маю підтримати його вибір. Але не можу стояти осторонь і спокійно за цим усім спостерігати! Невже всі невістки такі?
Що б ви порадили жінці в такій ситуації? Чи варто поговорити з невісткою?
Тисни «Подобається» і отримуй найкращі пости у Facebook ↓
