14 листопада 2025 року.
Сьогодні зайшов до будинку тітки Ганни Петрівни у Львові, щоб передати їй кілька документів. Ми зустрічаємось лише під час свят, але обставини вимагали негайної поїздки. Тітка живе скромно, хоча її матеріальне становище не скаржиться. Я завжди вважав, що чистота фундамент здорового дому, навіть коли бюджету вистачає лише на пару гривень.
У вітальні розташовано безліч пилососу, старих іконок, глечиків та скляних банок, акуратно складених по десятки. У ванній стоїть кутія для кота кішка Марічка, яку тітка миє раз на тиждень. Сміття навкруги нагромаджуються під ногами, а в повітрі витає запах сточних вод і зіпсованої їжі.
Тітка запропонувала мені щось на столі і почала накривати. Коли вона ставила посуд, я помітив, що виделки та ножі залишили сліди бруду. Поки вона розливала щось із каструлі, я дістав із сумки антисептичні серветки та почав протирати столові прибори. Тітка помітила це і, поглянувши на мене, запитала:
Олеге, ти не голодний чи тобі щось не смакує?
Я не міг відповісти одразу, бо відчув, що мій клопіт лише підкреслює її нехтування чистотою. Чи був я колись у подібній ситуації?
У цьому випадку зрозумів, що навіть найдрібніші клопоти про гігієну можуть стати сигналом до змін. Якщо не будемо піклуватися про навколишнє, то наші стосунки й здоровя страждають. Тож зберігайте чистоту це найпростіша, а водночас найважливіша інвестиція у власне благополуччя.
