Мій шлюб з колишньою завершився довгою історією, що дійшла аж до зали суду. Не стану розповідати, хто винен, а хто ні у подружжі завжди відповідальні обидві сторони.
Та, як зараз згадую, моя друга дружина знайшла собі коханця. Це був заможний підприємец, який давно приїхав до нашого міста, а потім відкрив невеличку кавярню неподалік від центру Києва. Спершу вона намагалася приховати свій зв’язок із ним, а згодом перестала навіть намагатися.
Зрештою, вона відкрито прийшла до мене й заявила: подає на розлучення й має намір вимагати у мене половину нашого дому. Вона сподівалася, що я розхвилююся й панікуватиму, але квартира була придбана виключно за мої чесно зароблені гривні. Колишня, окрім того, що прожила в цьому житлі два роки, більше нічого до нього не має. А тепер ще й наважується висувати свої вимоги.
Я зустрів це спокійно. Не відмовляв її від суду, лиш чекав, поки вона програє справу й заплатить судовий збір. Адже мав негативний досвід із першою дружиною тоді судилися понад три роки. Ми так і не змогли дійти спільної згоди; кожне наше засідання у Печерському суді завершувалося скандалом.
Та моя перша дружина таки домоглася свого через доброго адвоката вона виграла половину мого майна. Колишня залишила мене без житла, яке я отримав у спадок від батька.
Проте зі другою жінкою я вчинив значно розважливіше. Ще до одруження у мене була своя квартира, яку я сам ремонтував, але оформив на ім’я брата людини, якій довіряю без жодних сумнівів. І коли настав час для розлучення, з’ясувалося: нічого оформленого на мене немає. Після невдалого першого шлюбу вже жодна Марічка мене не обдурить.
Так ось, згадуючи ті часи серце нині спокійне. Життя навчив мене цінувати розважливість і вірити лише тим, хто поруч справді багато років.
Тисни «Подобається» і отримуй найкращі пости у Facebook ↓
