Мій шлюб із колишньою завершився зустріччю на лаві підсудних. Не буду казати, хто винен, а хто ні у стосунках завжди винні обидвоє.
Але сталося так, що моя друга дружина знайшла собі коханця. То був достатком забезпечений підприємець, який переселився у наше місто ще за молодих літ і відкрив тут маленьку кавярню. Спочатку вона намагалася приховувати стосунки з ним, але зрештою вони вже й не маскували свою близькість.
Потім дружина прийшла до мене з доконаним фактом: подає на розлучення і хоче відсудити в мене половину будинку. Думала, я почну злитись і хвилюватись, але квартира була куплена виключно за мої, чесно зароблені гривні. Дружина не мала до неї жодного стосунку, окрім того, що прожила там два роки. А тепер ще й сміє щось вимагати.
Я прийняв усе з холодним спокоєм. Навіть не відмовляв її від суду. Лише чекав, коли вона програє справу і муситиме сплатити судовий збір. Досвід із першою дружиною вже дав своє. Та судова справа тягнулась понад три роки, бо ніяк не могли зійтися на спільному рішенні. Кожне судове засідання закінчувалося гучним скандалом.
Втім, моя перша дружина свого таки досягла відсудила в мене половину нажитого. Попалася їй вправна адвокатеса. Врешті, колишня залишила мене без тієї квартири, що отримав у спадок від батька.
Та з другою жінкою я вчинив куди розумніше. Ще до шлюбу я вже мав відремонтовану власноруч квартиру, але вона була оформлена на ім’я мого брата. Я йому довіряю беззаперечно. І коли настав час розлучатися, формально виявилося, що власності за мною нема. Після першого невдалого шлюбу вже жодна жінка не могла мене ошукати.
Тисни «Подобається» і отримуй найкращі пости у Facebook ↓
