Хоча Маряна була чудовою невісткою і дружиною, вона зруйнувала не тільки власний шлюб, а й себе саму.
Маряна виросла в дитячому будинку, залишившись сиротою з раннього дитинства. Вийшла заміж вона рано, у вісімнадцять років, і зовсім не знала, що значить бути дружиною та жити у родині, бо ніколи не бачила цього на власні очі, навіть подруг заміжніх не мала. Опинившись у київській квартирі чоловіка, вона із захопленням всотувала кожну дрібницю про те, якою має бути ідеальна дружина. Головним джерелом знань для неї стала свекруха.
Маряна, як і всі, чула історії про злість свекрух, але вона вірила: якщо вже не має своєї матері, то свекруха стане їй за маму, побажає добра. Частково вона мала рацію, адже свекруха не хотіла їй недобра, але все якось склалося по-іншому… Свекруха із завзяттям взялася навчати невістку, як має влаштовуватися життя в сімї, і одного разу сказала: Жінка сама винна в зрадах чоловіка.
А чому?! Маряна завжди вважала, що відповідальність лежить на тому, хто вирішив зрадити. Виявилося ж, що за словами свекрухи, винна дружина, бо, мовляв, вона за собою не доглядає, не приваблює чоловіка. Свекруха радила навіть у старшому віці мати осину талію, тому Маряна записала в блокнот: не поправлятися і записалася у спортивний зал.
Вона й так була стрункою, але від страху поправитися почала себе голодом морити. Та варто було засвоїти це, як зявилася наступна мудрість: У порядній сімї працюють обоє!
Маряна сперечатися не стала, бо й сама хотіла чогось досягти. На будь-яку роботу була згодна. Коли спитала у свекрухи, як бути з декретною відпусткою, та відповіла: Це твоя проблема! Як викрутишся так і буде!
Цю пораду вона не занотувала, але через кілька років після весілля, коли пішла у декрет, Маряна підробляла нянею на пів ставки. Їй це подобалось, але чоловік і свекруха все ж бурчали, що грошей заробляє мало.
Думала, буде не біда, якщо гроші витратить на перукарню, але тоді отримала нову мудрість: Доки ти в декреті, нема чого причісуватися й фарбуватися! Повернешся до роботи тоді й нафарбуєшся, а зараз треба економити!
Всі зароблені гривні Маряна віддавала чоловікові. За всі роки у сімї головним гаслом залишалася свекрушина фраза: Справжня господиня сама вдома все робить!
Так і було: вона знемагала від утоми, але все робила сама. Нерідко падала без сил, і навіть непритомніла. Після того, як укладе спати дитину о девятій вечора, ішла мити посуд і готувати їжу на завтра. Чоловік на той момент міг відпочивати вже впяте за день, бо думав, що якщо приносить гроші, має право втомлюватись.
Цілком закономірно Маряну поклали до лікарні. На себе часу не було, тривожні болі і симптоми ігнорувала, аж доки все не обернулося серйозною хворобою. У лікарні вона пролежала понад два тижні її не навідував ані чоловік, ані свекруха. На щастя, при ній залишився телефон подзвонила подрузі, та привезла усе необхідне. Після виписки Маряна одразу подала на розлучення.
