Алло, ваша дружина народила двійню!
Але мені вже 52 роки і я взагалі без дружини!
Ну, не знаю приїдьте, гляньте. Вона впевнена, що це ваші
Коли почув це, одразу подумав, що хтось сплутав контакти. Якийсь жартник або розіграш від колишньої однокласниці з Драбова. Та за кілька хвилин моя цікавість перемогла здоровий глузд ну кому ще так пощастить на старику років отримати такий дзвінок з пологового?
Завантажуюсь у свій видавлений «Жигуль» і їду у Черкаський пологовий, ще й в голові крутиться може, це сон, а я зараз прокинуся і буду готувати яєчню. Але ні, все серйозно!
Зайшов до палати, і ледь не перекинув вазу з квітами там на ліжку лежить моя колишня, Марічка. І обабіч неї два малючки, такі собі пельмешки в ковдрах.
Саничу, вітаю! відгукується вона.
Марічко, це що за діти? Чиї вони?
Та твої ж, з камяним обличчям.
Я здивовано кліпаю ну зовсім як окунь на базарі.
Тобі ж 49, ми вже давно не родичі шо відбувається?
Ну розлучились сім місяців тому А я тільки потім і дізналася, що чекаю на потомство.
То як воно взагалі сталося?!
Думала, почалась менопауза А то такі от справи. Слухай, нічого від тебе не прошу, мушу просто повідомити.
Двійня?! Ми ж стільки років боролись, а виходило якось не дуже
Ой, повір, я й сама в шоці! Два місяці думала, що просто забагато їла перед сном Та хто ж міг подумати!
Скажу чесно, мене це аж так сильно не здивувало. Марічка ще з інституту була добрячою галушкою любила борщ і вареники, тому і зміни на фігурі ніхто не помітив.
Колись я її за це і покохав худорляві мене лякали ще з дитинства. Ми жили непогано, мріяли про дітей, але все якось не складалось. Марічка бігала по лікарях, витрачала купу нервів і гривень, а результату як у тому анекдоті: прийшов, побачив і розчарувався.
Коли змирились, почали жити для себе. Подорожі Карпати, Одеса, потім у Кракові відзначили ювілей, ще й до Львова вибирались Але щось зіпсувалось. Пять останніх років сварки, вона поправилась ще на 15 кіло, на душі десь порожньо, та й самі собі стали ворогами.
Ото одного сонячного ранку Марічка каже:
Саню, ми знущаємось одне з одного. Може, розлучимось? Може ти ще станеш батьком кому молодиця яка підвернеться.
Я, звісно, не хотів але вона свого добилась. Було дуже гірко.
А потім признається: боялася зізнатись про вагітність вдруг і справді щось не так чи діти не вдасться виносити. Аж тут «бах» і двійня.
Того самого дня я купив каблучку (ювелірний на 7-му базарі дядько Гриць порадив), букет айстрів, правда без упаковки все одно головне не фантики. Повернувся у палату, став на одне коліно і як у хороших серіалах зробив пропозицію.
Зараз минуло два роки: ми разом у маленькій черкаській квартирі, діти повзуть по підлозі, котик Барсик носиться з пінетками. Щасливі, як можуть бути щасливі батьки, яким вже за 50 молодість у серці, а гречана каша у каструлі.
А ви ризикнули б на таке? Чи думаєте, що для сімейних чудес є термін придатності?
