Маю знайомих, яких між собою називаю ощадливими. Вони економлять буквально на всьому на їжі, на одязі, хоч бідними їх назвати не можна. Доволі заможні люди, завжди мають гроші й цілком могли б дозволити собі більше.
Зустрічаємось переважно лише на свята просто так у гості не ходимо, а здебільшого телефонуємо. Ось місяць тому запросили мене на день народження. Пішов а додому повернувся голодний.
Зранку того дня поклав у сумку подарунок, який заздалегідь придбав, і рушив на роботу. Свято відбувалося о четвертій годині в обід обмежився лише горнятком кави й парою домашніх пряників, наївся аби не переїсти, адже мав бути гостем на святі.
Перед призначеною годиною дістався до їхнього будинку, привітав господаря, вручив подарунок, побажав здоровя й щастя. Зізнався жартома, що прийшов голодний, спеціально мало їв. Хазяїн засміявся: Все готове, зараз поїмо!
Крім господарів, було ще шестеро гостей. Зайшов до вітальні, й одразу помітив столу як такого нема, лише маленький круглий столик з наїдками. Стільців теж бракує, для сидіння тільки диванчик. Звісно, після роботи приємніше сісти за великий стіл, їсти по-людськи, ніж тулитися на маленькому дивані у вісімох. Ну, що ж фуршет так фуршет. Глянув, і тут пожалкував, що у обід обмежився пряниками.
На столі, аж соромно зізнатися, але навіть перерахував все чітко по вісім шматочків: по вісім тоненьких скибочок копченої ковбаси (дуже люблю), по вісім шматків буженини, сиру, свіжих огірків і помідорів. Усе нарізане витончено, але дрібно й мінімалістично. Ще дві маленькі мисочки з салатом. Фрукти теж рівно по порціях для кожного. Доповнювала розкішний стіл пляшка вина. Отож, гості, смакуйте, вам на честь.
Сиджу, жую ту ковбасу із сиром, і все одно голодний. Пити теж не дуже хотілося боявся, що питво буде без закуски. Господар підморгнув: Зараз щось гаряче буде! Подумав нарешті їстиму щось серйозне. Господиня винесла основну страву.
На кожному тарілці один мініатюрний печений картопля й одна запечена куряча ніжка. Ось це був справжній анекдот! Добре хоч торт нормального розміру. Загалом, посиділи весело. Додому повернувся через півтори години, голодний як вовк.
По дорозі зайшов до супермаркету, купив продуктів на вечір. Вдома вже поїв як слід. Ось так мої знайомі заощадили на гостях.
Навіщо ж тоді кликати людей на день народження, якщо не хочеш чи не вмієш їх пригостити по-людськи.
