Нещодавно наша донька Олеся вийшла заміж. Її обранець, Ігор, хлопець добрий, працьовитий, хоча його родина не з найзаможніших. Я, як батько, мав свої переживання, але поважаю вибір Олесі головне, щоб вона була щаслива.
На весілля ми з дружиною вирішили зробити молодим щедрий подарунок подарували їм гарну двокімнатну квартиру у Львові. Хотіли, щоб жили у своєму, щоб не мусили платити чужим за орендоване житло. Олеся та Ігор були щиро раді, найбільше ж родина зятя.
Свекруха нашої Олесі щоразу, як приходила в гості, захоплювалася квартирою, затримувалася щораз довше і, схоже, вже й почала почуватися господинею. Олеся мені скаржилася: каже, свекруха може прийти без попередження, засиджується, не дає спокою, навіть з подругами телефоном поговорити важко.
А нещодавно свекруха заявила, що їй би дуже зручно було «прописатися» до них у квартиру, а заодно й інших родичів приписати. Мовляв, свою однокімнатну продасть, додасть грошей і куплять вже більшу квартиру разом. А нове житло, за її словами, вже мало б бути спільним для всієї сімї. Бо, каже, у справжній родині все має бути разом і на всіх.
Олеся культурно відмовила, бо ця ідея їй зовсім не подобалась. Та свекруха не відступає, тепер зателефонує майже щодня, вмовляє, навіть натякає на сварки. Почала тиснути, що Олеся не цінує її сина, а якщо вони не погодяться то вона допоможе розлученню і залишить квартиру собі та Ігорю. Ігор, правда, намагався маму заспокоїти, але марно.
Ми з дружиною воліли не втручатися хай молоді самі учаться долати труднощі. Але коли донька почала дзвонити мені мало не щоночі в сльозах та просити поради, я зрозумів: далі зволікати не можна.
Я зібрався та пішов до тієї доброї «родички». Спокійно, по-чоловічому розмовляв з нею, пояснив, що не дозволю ображати нашу доньку, а якщо не припинить тиску будемо звертатися до правоохоронців. Після цієї розмови вона різко змінила тон: одразу почала виправдовуватись, мовляв, хотіла як краще, і бажає всім миру вдома.
Олеся після цього здихнула з полегшенням, стосунки в молодої сімї налагодилися. Я для себе засвоїв важливий урок: навіть якщо діти стають дорослими, їм інколи потрібна підтримка, особливо коли мова йде про сімейні межі. Завжди треба бути поруч, щоб захистити свою дитину, коли це справді необхідно.
