Жодної магії
Новий рік стрімко насувався, немов потяг, що мчить на всю швидкість.
У Оленки від цієї швидкості перехоплювало подих. Вона наче стояла на пероні і розуміла: квитка нема, нічого не вийде, щастя нема і, мабуть, уже не буде, як і новорічного настрою.
Для чого ж вона тільки гостей покликала? Кому ж хочеться відзначати Новий рік з невдахою?
***
31 грудня розпочалося з локальної катастрофи: пральна машина, яка вірою і правдою служила десять років, вирішила піти на спочинок, влаштувавши у ванній справжнісінький потоп.
Знайти сантехніка напередодні Нового року то ще пригода! Оленка витратила купу нервів і часу, але зрештою таки його знайшла й полегшено зітхнула, сподіваючись, що на цьому біди скінчилися.
Та де там
В обід її рудий кіт Борщик, самопроголошений гурман, зїв всю ковбасу, заготовлену для олів’є, залишивши господині лише бляшанку горошку та мариновані огірки.
Але того нахаби цього виявилося замало. Ще й видумав на синичку вполювати, що зачемось сіла на відчинену кватирку
Величезний фікус звалився з підвіконня, зачепив ялинку, і та з гуком потягнула за собою стару гірлянду, яку Оленка дуже любила.
Шматочки горщика та ялинкових іграшок, які вона зберігала ще з дитинства, змішалися з землею
Оленка мало не плакала, прибираючи цю «святкову» красу.
Далі був розбитий графин, підгоріла курка, і фінальна крапля: коли гості були вже на підході, Оленка із жахом зрозуміла, що забула купити торт. У паніці зателефонувала сестрі.
Катрусю, біда! В мене немає торта!
Заспокойся! відгукнувся у слухавці радісний голос. Я вже підїхала. Виходь! Зараз усе докупимо.
Де ти?
Кажу ж, під твоїм підїздом!
Спустившись донизу, Оленка застала на подвірї справжню картину: біля авто Каті стояла її найкраща подруга Марічка з величезним пакетом, а ще тітка Галя з мискою холодцю у руках.
Навіщо холодець? Ще й ціла миска? приголомшено перепитала Оленка.
На всяк випадок! із серйозністю заявила тітка, котра понад усе любила давати поради, яких ніхто не просив. Я знаю, як ви готуєте! А попереду вся ніч! Олів’є готове?
Оленка невпевнено знизала плечима
Поки дівчата ганяли за тортом, Марічка вже чіпляла серпантин, у якому Борщик швидко заплутався та став схожий на інопланетянина.
Рятувати кота взявся чоловік Каті Ігор. Він щойно з роботи, дуже вчасно підоспів.
Борщик не пручався рівно до того моменту, як побачив Оленку. Побачивши свою господиню, так радісно рвонув до неї, що залишив на Ігоревій руці криваву смугу.
Допомогу надали, і Ігор справжній герой запропонував допомогу на кухні.
Щоправда, допомога зводилася лише до філософських суджень на кшталт «Справжній салат це не набір інгредієнтів, а стан душі», але Каті з Оленкою цього було цілком досить.
Оленко, а що це за коробка? гукнула з кімнати Марічка. «З Новим роком» написано. О, а збоку ще підпис: «Відкрити вночі. Баба Валя».
Оленка прибігла на заклик:
Ой, зовсім забула! Катю, це бабуся залишила! Вона перед відїздом казала, щоб ми відкрили на Новий рік годині о другій. Обіцяла сюрприз.
Цікаво, що там? Катя з цікавістю обдивлялася коробку. Може вже зараз відкриємо?
Оленка похитала головою:
Ти що! Вона ж перевірить! Ще, не дай Боже, замок якийсь з секретом підвела все зіпсуємо. Як сказала бабуся, так і зробимо. Терпи.
Інтрига зачепила всіх. Навіть тітка Галя сіла ближче, поглядаючи на коробку з цікавістю.
***
Потім вони слухали звернення президента, пили шампанське «Київське», нічого не підозрюючи, їли «котячий» олів’є, сміялися, сперечалися, і ось, нарешті…
Уже друга ночі? уточнила Оленка. Ну, саме час, вона взяла коробку і урочисто оголосила: час сюрпризу від баби Валі!
Дали відкривати коробку єдиному чоловіку.
Ігор щось там покрутив і зняв кришку.
Усередині, в шарі вати, лежали не гроші і не листівки, а десятки маленьких сувоїв із папірців, перевязаних кольоровими стрічками. До кожного сувою була приліплена маленька наліпка з іменем.
Що це? здивовано пробурмотів Ігор.
Оленка розгорнула першого-ліпшого, з наліпкою «Оленка», і прочитала вголос:
Оленко, люба моя внучко. Знову щось пішло не так? Пральна машина зламалась? Кіт зїв салат? Не переймайся! Памятай будь-яка халепа це привід замовити піцу й ввімкнути улюблений серіал. А торт можна купити й зранку. Головне, щоб поруч були ті, хто тобі допоможе ту піцу зїсти. Люблю тебе до місяця й назад. Твоя баба Валя.
У кімнаті на мить запанувала тиша, а далі вибух сміху.
Оленка сміялася так, що аж сльози наверталися.
Як вона як вона все знала?!
Це магія, прошепотіла тітка Галя.
Мені, мені давайте! нетерпляче потягнула руку Катя.
Вона розгорнула свій сувій:
Катрусю, моя рідна. Не сперечайся з Ігорем через дрібниці. Краще обійми його. Він хороший, хоч і любить філософствувати. А як знову почне просто поцілуй його. Це найкращий захист від чоловічої логіки. Люблю вас обох.
Ігор аж до вух почервонів і тут же поцілував Катю під оплески всіх.
Марічка, розгортаючи свій папірець, хіхікнула:
Марічко, красуне. Шукай любов не в барах, а в бібліотеці чи найближчому супермаркеті. Там нормальні люди, такі як ти. Просто вони не носять надмодних обтислих джинсів. І досить фарбувати волосся у фіолетове. Тобі пасує твій натуральний колір!
Звідки вона знає про волосся? ахнула Марічка. Я ж тільки два дні тому змінила колір!
Нарешті, черга дійшла до тітки Галі. Вона розгорнула сувій так трепетно, ніби там був якийсь шифр.
Галочко, люба. Я знаю, що ти в нас наймудріша і завжди все про всіх знаєш. Але є один секрет, про який ти не здогадуєшся. Памятай: доброта і мудрі поради добре, але часом краще просто промовчати й зїсти шматок торта. Обіймаю тебе, моя дорога.
Тітка Галя дивилася на записку, а її щоки червоніли все дужче. Промимрила щось собі під носа, взяла шматок торта і замовкла. Це був перший Новий рік за багато років, коли тітка Галя нікому не радила, що робити.
Сміх і розмови лунали до самого ранку.
Дівчата набрали бабу Валю по відеозвязку, і вона, сидячи у кріслі в іншому місті, всміхаючись казала: «Любі мої! Я так рада, що сюрприз удався! Жодної магії! Просто я вас добре знаю. І дуже люблю!»
Вранці, прибираючи залишки свята, Оленка зібрала усі записки у красиву баночку й поставила на чільне місце. Це були не просто побажання. Це був рецепт щастя від її бабусі: не бійся безладу, смійся з невдач, цінуй тих, хто поруч, і їж те, що хочеш, тільки не переїдай. І головне памятай: найкращий подарунок знати, що десь є людина, яка тебе любить і розуміє. Завжди.
