Кіт випадково наткнувся на телефон
Кіт якось наткнувся на телефон Предмет мав людський запах і був дивовижно теплим. Вмостившись зручніше, він обгорнув його лапами й ліг зверху смартфон несподівано загорівся світлом від одного дотику котячої лапки.
Ярослава так і не встигла толком порадіти своїй новій покупці. З перших хвилин телефон виявився з браком: нагрівався від будь-якої дії. А потім вона ще й примудрилася його загубити.
Було шкода Телефон був просто чудовий: великий екран, потужна батарея саме вона, зрештою, її й підвела. Тепер навіть повернути покупку неможливо пристрою просто немає.
Ярослава назвала себе «дурною», взяла старенький кнопковий телефон і набрала свій номер. Гудки йшли, але ніхто не відповідав.
Виливши собі трохи валерянки, Ярослава прилягла й почала згадувати, де сьогодні бувала. Може, якщо пройти тим же маршрутом, телефон знайдеться. Раптом щось завібрувало під рукою їй телефонували. На екрані засвітилися рідні цифри її номер.
Алло, слухаю!
У відповідь лише шерехи, короткі видихи й раптом:
Мяу
Ярослава різко поклала слухавку. «Знущаються», подумала вона. Шкода, що навіть блокування не поставила тепер хтось бавиться її телефоном. Це роздратування обірвав наступний дзвінок.
Ті ж видихи, той самий шерех і знову у відповідь на її голос котяче нявкання.
Не дзвоніть мені більше! вибухнула вона.
Але дзвінки не припинялися. Нарешті, вирішивши, що гірше вже не буде, Ярослава вдяглась і вийшла на двір. Звуки явно долинали з вулиці значить, “жартівник” може бути якраз там, де знайшов телефон. Треба просто пройтися своїм маршрутом ще раз.
Вона йшла, час від часу набираючи свій номер. І тут, майже не сподіваючись ні на що, почула знайомий рингтон. Ярослава пішла на звук, вже уявляючи собі, як висловить усе нахабі, який вирішив посміятись над її втратою.
Тим часом кіт, затишно притулившись до теплого предмета, з подивом помічав, як той «оживає» й щось говорить. Кіт обнюхав його, а телефон все мурмотів. Тоді кіт ввічливо відповів.
Смартфон замовк. Кіт обережно штовхнув його лапою телефон знову заговорив. Він ставав усе теплішим. Надворі було холодно, а цей дивний предмет справжній рай для зігріву. Кіт ще раз штрикнув його лапкою.
І тут смартфон раптом заспівав. Переляканий, кіт вдарив сильніше, але той не припинявся. У боротьбі з «співучим» предметом кіт навіть не помітив, що під деревом він вже не один.
Весь її запал розвіявся, коли Ярослава нарешті побачила справжнього «хулігана». Під деревом сидів рудий, трошки кволий кіт, який люто штурхав смартфон лапою, намагаючись змусити його замовкнути. Але тільки-но той помітив Ярославу
Він кинувся до неї, наче до рідної людини. Як він муркотів, як тягнувся до рук важко було встояти! Ярослава стояла вражена цим рудим вибухом ніжності.
Кіт терся об її щоки, ніби цілував. Вона відчула, який він холодний не дивно, що зігрівався на її гарячому телефоні.
З телефоном у кишені й котом на руках Ярослава повільно рушила додому, замислюючись над коханням з першого погляду. Як же вона сподобалася цьому рудому створінню! Після таких проявів ніжності вона б нізащо не залишила його під деревом.
А кіт, щасливий і теплий, вився в неї на руках, терся об губи і підборіддя, хоча Ярослава й намагалася ухилятися та якщо чесно, це було їй до душі. Здавалось би дворняга, а такий ніжний.
А правда була дуже простою
Кіт був веселий від запаху валерянки, яку Ярослава годину тому капнула собі для заспокоєння.
Іноді найцінніше знаходиться тоді, коли ти шукаєш зовсім інше. Варто лише відкрити серце і життя подарує тобі справжню радість.
