Остап більше любить літню риболовлю, але й узимку регулярно виїжджає раз чи два. Як він каже, «підморозитися». Риби особливо не привозить, але хоча б на юшку вистачає, і ще лишається сусідським котам.
Ось і зараз Остап переконався, що лід на озері Світязь давно зміцнів, і почав готуватися до чергового виїзду. Зранку нишком узяв снасті, забрав із холодильника бутерброди і навшпиньках вийшов у двір — дружина Оксана і діти в цей час бачили сьомий сон.
Нікого не було й на озері. Мабуть, навіть завзяті рибалки воліють проводити новорічні канікули вдома за салатами, а не на морозі. Втім, Остапа це анітрохи не засмутило.
«Мені більше риби дістанеться», — вирішив чоловік і не поспішаючи почав розмотувати снасті.
Приблизно в той самий час він помітив якийсь рух біля берега. Немалий кудлатий пес обережно вийшов на лід і подивився просто на Остапа. Усе свідчило про те, що собака провів у лісі чимало часу: неохайний вигляд, запалі боки, насторожений погляд.
Пес обережно наблизився до Остапа, трохи виляючи хвостом, ніби даючи зрозуміти, що жодної агресії від нього чекати не варто. Остап і сам давно зрозумів, що пес, найімовірніше, колись був домашнім: дикий давно б утік і не намагався познайомитися.
Собака уважно стежить за ходом риболовлі. Особливо його радує, коли Остап витягує з лунки чергову рибину. Пес щоразу схоплюється й виляє хвостом, наче радіючи удачі рибалки.
Бутерброди поділили порівну: добре, що Оксана приготувала їх Остапові з запасом. Ближче до кінця трапези пес настільки осмілів, що обнюхав термос із чаєм. Втім, цей напій він не схвалив.
Незручність виникла тоді, коли Остап почав збиратися додому. Пес явно не збирається нікуди йти й крутиться біля машини. Остап знітився: приводити додому дорослого пса в його плани не входило.
Коли машина рушила з місця, собака задріботів слідом, причому не проїжджою частиною, а узбіччям, місячи лапами сніг.
Остап спочатку озирається, потім похмуро втупився на дорогу, але за пару хвилин не втримався і озирнувся. Собака, хоч і худий, не відстає. Остап зітхає й натискає на гальма.
Рибалку вдвох зустрічає вся родина: діти й Оксана якраз закінчили снідати й вийшли ліпити сніговика.
«Ну що, великий у нас сьогодні улов?» — усміхається Остапові дружина. «Риби не так багато. Зате он який великий екземпляр попався», — сміється Остап і відчиняє задні двері машини. Пес несміливо виліз і завиляв хвостом…
Ще за пару тижнів зникли всі сумніви щодо того, чи залишати пса. Собака, що отримав незвичне ім’я Карась, уже вповні освоївся у дворі й навіть дозволяє дітям кататися на собі. Ветеринар підтвердив, що пес цілком здоровий, лише виснажений. Але це справа поправна — на господарських-то харчах…
