А що це ми тут робимо? Чому в чужу хату ліземо?
Годі, Соломіє, між нами все скінчено! Хочу справжню родину, дітей. Ти не даси мені цього. Дочекався. Потрібен син. Вже подали на розлучення! Три дні на збори. Як поїдеш подзвони. Поки житиму у мами. Поспішай, треба готувати помешкання для дитини та її матері. Так! Не дивуйся моя майбутня дружина вже чекає на дитину! Три дні більше не маю!
Соломія мовчала. Що тут скажеш?
Дитини не виходило. Тарас чекав пять років. Три спроби три невдачі.
Лікарі, яких вона обійшла, розводили руками здорова. То чому щоразу не виходило?
Вона ж вела правильний спосіб життя.
А цього разу їй стало зле на роботі, викликали швидку, але все пішло дуже швидко
Двері грюкнули за Тарасом, і Соломія безсило впала на диван.
Не було ні бажання, ні сил збирати речі. Та й куди йти?
Поки навчалася й до шлюбу жила у тітки. Тітки вже не було, а хату продав її син. Повертатися в село, у стару бабусину хату? Шукати оренду? А що з рботою?
Питань море, а відповіді треба знайти негайно
Рано вранці хтось відчинив двері увійшла свекруха.
Не спиш? І правильно. Прийшла стежити, щоб зайвого не прихопила.
Старі штанці вашого сина мені точно не потрібні. Мої речі перерахуєте?
Ото розкудовкувалася! А раніше тиха, слухняна була. Я ж казала Тарасикові після першого разу не народіть ви дитини.
Ви для цього прийшли? Мовчіть краще та дивіться.
Куди сервіз кладеш?!
Мій. Память про тітку.
А тепер полиця порожня без нього!
Мене це не хвилює. Зате у вас буде онук.
Бери тільки своє!
Брала. Ноутбук, кавоварка, мікрохвильовка подарунки від колег. Машина куплена до весілля. Ваш син має свою.
У тебе все є, тільки дітей не маєш!
Це вже не ваше діло. Мабуть, так Богу було угодно.
Бачу, й не шкодуєш! Може, навмисне все робила?
Ви брехню несете. Навіть думати про це боляче.
Соломія оглянула кімнату. Її речей більше не було. Щітка, крем, домашні капці
Здається, щось забула. Свекруха заважала думати.
Згадала статуетка кота. В ній був секрет, про який ніхто не знав. Всередині сережки та перстень. Не дорого, але память про бабусю. Тарас вважав це сміттям. Невже викинув? Все непотрібне він ховав на балконі. Соломія підійшла до дверей
Що там шукаєш? Збирайся та йди! знову почувся голос свекрухи. Прощаєшся з квартирою? Прощайся. Більше тобі такого не світить.
Кіт знайшовся. Все на місці. Тепер можна їхати.
Ось ключі, прощавайте. Сподіваюся, більше не побачимось.
Вона заїхала в офіс. Ще була на лікарняному, але попросила відпустку.
Всі співчуваю
