Чужа наречена.
Валерко був на розхват. Він ніколи не давав оголошень у газети чи рекламу по телевізору, але його імя і телефон передавалися з вуст в уста, як це заведено серед наших людей. Ведучий на концерті? Без питань! Провести ювілей чи весілля? Чудово! Якось навіть його запросили до дитячого садка провести випускний, і він зачарував серця не лише дітей, а й їхніх мам!
Почалось усе дуже просто. Одружувався давній друг, і вже замовлений тамада не зявився як стало відомо згодом, пішов у запій. Шукати когось було ніколи, й мікрофон опинився у Валерка в руках.
У школі він виступав у драмгуртку, відвідував театральну студію Сцена, в університеті неодмінно грав у Студентську весну та КВК. Того разу виступ вийшов на славу, і просто по ходу банкету ще двоє підійшли з проханням провести й їхні святкування.
Після закінчення університету Валерко влаштувався до одного з наукових інститутів Києва, отримував копійки. Перші заробітки на новій ниві його надихнули він із радістю брався за будь-які замовлення, отримуючи не лише хороші гроші, а й справжню насолоду від роботи. Вже за рік його фрілансерські доходи перевищили інститутську ставку впятеро, якщо не удесятеро.
Пропрацювавши рік, Валерко зважився: пішов з інституту, придбав на заощаджене професійну апаратуру, відкрив ФОП і вже офіційно працював у сфері розваг. Паралельно записався на уроки співу голос і слух у нього справді були. Згодом став ведучим, що співає, а ще тричі на тиждень підробляв співаком у респектабельному ресторані неподалік Майдану.
І ось Валеркові вже стукнуло тридцять, виглядає гарно, не бідує, відомий як співак, діджей і супер-ведучий, що на будь-якому святі порятує ситуацію. Не одружений, нащо? Дівчат навколо хоч греблю гати, варто тільки кивнути хто завгодно погодиться. Друзі ж один за одним одружувалися, заводили дітей, і Валерко й сам задумався над родинним щастям. Та не міг визначитися не та ще дівчина. Тих, що легко розкривали обійми, він бачив лиш як друзів на вечір, а хотілося раз і назавжди.
Треба знайти дівчинку зі школи, виховати під себе, а як їй стукне 18 одружитись. Оце буде дружина!
Він навіть став брати замовлення на проведення шкільних випускних, придивляючись до юних панянок. Але сучасні дівчата його засмучували все не те й не ті. Валерко не опускав рук, продовжував полювання, як сам жартував, шукав рідкісний екземпляр. І от тоді доля вирішила посміятися над моїм троюрідним братом.
Спершу все йшло, як завжди подзвонила жінка, послалася на знайомих:
Дуже треба ведучий на весілля, у Вас вільний 17 червня? О, чудово! Можемо зустрітися?
Зустрілися. І тут, за словами Валерка, він уперше в житті відчув, як земля йде з-під ніг. Жінка, яка представилась Ксенією, була надзвичайної краси таку в кіно бачиш, а наяву ні. Говорила чітко, по ділу: потрібне те й те…. Валерко не міг натішитися дійсно пощастило ж комусь! Красива, розумна, впевнена в собі. Рідкісне поєднання! На перший погляд здавалося, років їй 25, може, трохи більше. Але в розмові згадала, що колись була комсомолкою, а це означало не менше 40!
Усі деталі обговорили, про все домовилися й підписали договір, хоч Ксенія й відмовлялася:
Навіщо? Я Вам довіряю, за Вас хороші відгуки!
Валерко принципово все фіксував на папері й сам чітко дотримувався, й з інших вимагав. Тут теж наполіг:
Я перед податковою звітую, мені клопоту не треба.
Хоча, як потім зізнавався, йому самому треба було підтвердження, що не марить наяву Ксенія існувала насправді.
Тут у Ксенії задзвонив телефон прийшла SMS:
О, ось і наречений за мною підїхав. Вас підвезти?
Валерко відмовився, але вийшов провести. В принципі, так він завжди робив: коли молоді приходять окремо, хотів оком кинути як поводяться разом, як говорять. Але цього разу його вели не просто цікавість, а ревнощі. Наречений його дуже здивував. Валерко в голові вже змалював собі чоловіка під стать нареченій, років 40. Але з машини вискочив хлопець, явно молодший за самого Валерка:
Ксеніє, все нормально?
Вона тільки посміхнулася мовляв, зі мною інакше не буває. Сіла в авто, наречений зачинив двері і повернувся до Валерія:
То Ви будете ведучим на нашому з Ксенією весіллі? Дуже приємно, про Вас мені Славко розповідав кращого не знайти! простяг руку, Перепрошую, забув представитись. Я Ростислав, наречений.
Більше всього на світі Валерку кортіло накинутися на «Ростислава-нареченого» з кулаками, витерти з його обличчя ту щасливу посмішку, але лише потиснув йому руку:
Валерій. Навзаєм.
З того дня Валерко буквально не знаходив собі місця. Сидів і вигадував, з якого приводу зателефонувати Ксенії, почути її голос, бодай зустрітись. День весілля невідворотно наближався, а Валерко втрачав розум. Єдиний друг, якому довірився, жартував:
А як же школярки, яких можна виховати ідеальною дружиною?
А Валерко відмахувався:
Які там школярки? Ксенія просто ідеал! Більше мені ніхто не потрібен.
То зізнайся їй, радив приятель.
Та ти з глузду зїхав? Вона ж заміж виходить, тобто кохає його. Нащо я їй зі своїми почуттями?
Часом заїжджав у гості завжди усміхнений Ростислав:
О, Ксенія просила передати
В ці моменти Валерко ледве стримувався, щоб не сказати чогось різкого. Вже майже вирішив відмінити свою участь у весіллі і плюнути на репутацію! Але ж тоді більше не побачить Ксенію І, злякавшись цього, відступав.
За два дні до свята Ксенія знову приїхала:
Трохи остаточно відполірувати сценарій, щоб усе було ідеально.
В офісі якраз був ремонт, тож зустрічались удома у Валерка. Багато говорили за життя, сміялися обоє були на підйомі. Нарешті деталізували дрібниці, і Валерко запропонував тост за ідеальне весілля:
Давайте по келиху шампанського за те, щоб усе пройшло на ура!
Ксенія залюбки підхопила:
А чом би й ні!
Вона сміялася і здавалася Валеркові особливо чарівною. Пінистий напій надав сміливості, і раптом Валерко її поцілував. І несподівано вона відповіла. Голови обом знесло вмить.
Прокинувся він різко. Сів, озирнувся. Можливо, уявилось, а можливо й ні та ніч була найкращою в його житті. Слідів Ксенії не було, але подушка поруч ще тримала запах її парфумів. Отже, все було насправді? Мучився сумнівами і, нарешті, зміркував: ні, не приснилось. Що робити? Невже весілля не скасують? Валерко набрав номер Ксенії:
Привіт
Вона, ні в чому не бувало, відказала:
Привіт! Як ти там? Вибач, що зникла справ купа, сама розумієш, весілля на носі!
То весілля буде? ледь чутно спитав Валерко.
Звісно! З чого б його скасовувати? Все гаразд!
Невже всі жінки такі цинічні? Як так: весілля і вона без докорів совісті дивитиметься у вічі нареченому? Валерко не знаходив собі місця може, зірвати все? Та чи потрібна йому така стервозка? Зрештою визнав: потрібна, будь-яка.
Наступного дня Валерко приїхав у ресторан ще до букетних дівчат, що закінчували прикрашати зал, і ті, посміхаючись, на нього визирали. І тут
Не повірив своїм очам до нього підійшла Ксенія.
Привіт! Я втекла одразу після реєстрації, так кортіло тебе побачити! вона сяяла, як сонце. Ти чого, Валеро, зажурений?
Я нічого не розумію, буркнув він. Реєстрація була і ти втекла?
Авжеж! Ну навіщо мені з молоддю кататися містом, краще з тобою посиджу, правда? Чи ти не радий мені?
З молоддю? А хіба не ти виходиш заміж?
Ксенія кілька секунд дивилась на нього, а потім розсміялася щиро, по-доброму. Валерко й сам не втримався, усміхнувся.
Звісно, ні! То ж дочка моя, Ксюша! Вона у Львові вчиться, тільки вчора приїхала раптом зупинилась і серйозно додала: Ти ж не подумав, що це я?..
Ось і за два дні до весілля я, мовляв, сплю з іншим? Хорошої ж ти про мене думки
І аж тоді до Валерка дійшло. Ксенія жодного разу не сказала я чи ми, тільки наречена з нареченим. І Ростислав жодного разу не звернувся до неї Ксюша, тільки Ксенія та Ви. Як же він раніше цього не бачив? Дурний, та й годі Та головне питання Валерко нарешті поставив:
А ти? Ти вільна? і як тільки вона кивнула, одразу випалив: Виходь за мене! Будь ласка
Весілля пройшло на славу ведучий був на висоті, переплюнув сам себе, гості в захваті. Молоді підходили подякувати:
Дякуємо Вам! Не знаємо навіть, чим віддячити за такий вечір!
Я сама йому подякую, підійшла Ксенія. Ви йдіть, на вас вже лімузин чекає. А тут я ще пригляну за всім.
Новина, що Валерко бере шлюб із жінкою старшою за нього на девять років, швидко облетіла всіх у роду. Спершу дехто дивувався, але, побачивши наречену, всі зрозуміли:
Як у таку не закохатись?
Ксенія й Ксюша народили з різницею у два тижні.
