— То виходить, на весілля не запросиш, доню? Соромишся мене?
Марійка закохалася в одноклася Олега напередодні випускного. Звичайний хлопець, нічим не вирізнявся. Але після літніх канікул витягнувся, плечі стали ширші. Одного разу на фізкультурі вона пошкодила ногу. Олег на руках доніс її до медпункту. Вона притиснулася до нього, раптом відчувши його силу, його тепло.
Відтоді вони були разом. Навесні Марійка дізналася, що вагітна. Після випускних іспитів одружилися. Олег не став вчитися далі — пішов працювати на будівництво. Перед самими святами Марійка народила дівчинку, Оленку. Олег допомагав дружині: гуляв з дочкою, поки вона мила, готувала або просто спала. А навесні пішов у військо.
А потім нова біда — батько несподівано пішов від матері Марійки до іншої жінки. Мати не витримала. Почала гаснути, втратила сенс життя. Діагностували рак, і через два місяці її не стало. Марійка залишилася з малою сама. Свекруха іноді заходила, докоряла, що вона запустила себе, у домі безлад, дитина недоглянута. Але не допомагала.
Сусідка, стара бабуся, зжалилася. Попросила Марійку прибирати в неї та ходити за покупками за скромну платню. Тоді ж погодилася дивитися за Оленкою.
Марійка виживала, як могла. Нарешті, Олег повернувся з армії. Але прийшов лише для того, щоб сказати: їхній шлюб був помилкою, дитяче кохання минуло, що в юнацькій запальності вони накоїли дурниць. Звинуватив її, що вона вагітністю зв’язала його. Бо він хотів вчитися далі.
Марійка залишилася одна з маленькою Олею. І нікого поруч, кому можна було б виплакатися, попросити допомоги. Вона працювала на знос, щоб підняти доньку. А Оля виросла справжньою красун— А Оля виросла справжньою красунАле тепер, коли Марійка нарешті знайшла своє щастя з Андрієм, а Оля зрозуміла справжню ціність материної любові, вони обидві почали нове життя — вже не наодинці, а разом.
