” Ну що ж, на свята ми тебе виганяти не будемо. Приготуй три спальні мої сестри й племінниця залишаться ночувати. А ти сама переночуєш на кухні.
Галино Василівно, а ви ж памятаєте, що я єдина власниця цього будинку? Маю всі документи. Тож навіть не намагайтеся сюди лізти вас виженуть разом із поліцією.”
Того дня після роботи Маряна збиралася заскочити до ТРЦ. До Нового року лишилося два тижні, і її запросила давня подруга Соломія.
Маряна знала, що там збереться велика компанія: дочка господині з чоловіком та дітьми, сестра й племінниця-студентка. Вона бувала в Соломії часто й добре знала всіх, тому хотіла наперед купити подарунки.
Обирати подарунки Маряна вміла, а дарувати обожнювала. І зараз вже передчувала задоволення блукати серед ялинкових прикрас, вибирати, а потім спостерігати, як продавець акуратно запаковує покупку в блискучий папір.
Але настрій зіпсувався одразу, як тільки вона вийшла на вулицю: біля її авто чекала Тетяна сестра колишнього чоловіка.
Маряно, привіт! Тетяна посміхнулась. Що так довго? Я вже замерзла, як пес біля шинки.
Добрий день, Тетяно. Не чекала тебе тут побачити.
А чому? Ми ж родичі, відповіла та. Принаймні, двадцять років так вважалися.
На щастя, більше ні, Маряна вже тягнулася до дверцят.
Але Тетяна її зупинила.
Послухай, у мене до тебе прохання. Точніше, від усієї нашої сімї.
Якої сімї? До вас я жодного стосунку не маю вже рік. Тож слухати ніяких прохань не буду.
Та послухай хоча б! Не знаю, як ви з Олегом майно ділили, але мама досі вважає, що будинок, де ти живеш, наш.
Ви ж з Олегом його разом купували, він там десять років все облаштовував. Ми всією родиною збиралися там і на Новий рік, і на травневі свята. А тепер що?
Мама хотіла на свій день народження у травні зібрати рідню, накрити стіл на веранді, як завжди. А ти нас не впустила. Зникла невідомо куди.
І навіщо ти мені це розповідаєш? Маряна здивовано підняла брови. Поїхала до подруги. Захотіла поїхала. Вибач, не спитала вашого дозволу.
А про ваші сімейні посиденьки в моєму будинку можете забути. Коли ми з Олегом розлучалися, домовились так: квартира, авто та гараж йому, будинок мені. Все офіційно. Тепер збирайтеся в його квартирі.
Маряно, мама просила дозволити на тридцять перше запросити гостей до будинку. Людей буде багато нам усю рідню й розмістити ніде.
Галина Василівна просила? Оце так диво! Двадцять років тільки вимагала, а тут раптом прохання? Тетяно, передай їй: ні. А для рідні номери в готелі зніміть.
Маряна сіла в авто. Настрою їхати за подарунками не лишилось. «Завтра куплю», подумала вона й поїхала додому.
З Олегом вони прожили майже двадцять років. Будинок, про який говорила Тетяна, купили десять років тому. А рік тому чоловік заявив, що «у сорок пять життя не кінчається» і йде до молодої симпатичної секретарки.
Маряна його не тримала, але й себе не обділила. Будинок і гроші залишилися їй, а Олег отримав двокімнатну квартиру, стареньку «Тойоту» та гараж.
Оскільки на її утриманні залишилася донька-студентка, він не став претендувати на спільний рахунок.
Кілька днів тому Дарина подзвонила й сказала, що зустрічатиме Новий рік у гуртожитку.
Мам, ти не образишся? А на всі канікули приїду.
Після цього Маряна погодилась на запрошення Соломії. Там точно не буде нудно.
Знаючи Тетяну, вона розуміла це ще не кінець. І не помилилась.
Того ж вечора дзвонила колишня свекруха:
Маряно, а чи не занадто ти на себе береш? Нахабно забрала будинок Олега, а тепер гадаєш, ми тебе не проучимо?
Так от знай: цей Новий рік ми всією родиною зустрічатимемо у СВОЄМУ будинку! Там, де мій син дозволив тобі пожити. Зрозуміла?
Так і бути, тебе на свята виганяти не будемо. Приготуй три спальні сестри й племінниця залишаться ночувати. А ти сама переночуєш на кухні.
Галино Василівно, ви точно памятаєте, що я єдина власниця цього будинку? Маю всі документи. Тож навіть не намагайтеся сюди лізти вас виженуть разом із поліцією.
Побачимо, хто кого вижене! Готуй кімнати, продукти принесемо самі, тобі навіть готувати не доведеться. І не заперечуй, бо цей Новий рік ти запамятаєш на все життя!
«Здається, за цей рік мати Олега зовсім зїхала з глузду», подумала Маряна.
Галина Василівна ніколи не була голубкою миру, але сьогоднішня розмова вразила колишню невістку. Невже вона справді думає, що Маряна злякається й побіжить виконувати її накази?
Раніше Маряна вважалася в їхній родині ідеальною невісткою дві інші давно змирилися зі свек
