Головне вдало вийти заміж. Заможній чоловік це гарантія щастя, твердила мати.
Соломія була єдиною донькою у батьків. Батько пильно стежив за нею, а мати пестила та повторювала, як мантру:
Заможній чоловік це спокійне життя.
І Соломія кивала, але де ж його знайти? В університеті були гарні хлопці, навіть наречений траплявся із доброї родини. Та батько боровся за її честь, як лев ніяких вечірок, походів чи пізніх повернень. Все під наглядом.
Несподівано наречень знайшов собі іншу вільнішу, цікавішу. Та ось настав захист диплома, і про кохання забули.
Потім робота за батьковою протекцією та пошуки нареченого за маминими настановами. Мати знала, що робить. Єдина донька мусить бути забезпеченою! І ось зявився кандидат племінник її подруги.
Соломійко, придивись до нього уважніше. Він старший, але це плюс! Нащо тобі хлопчисько? А Богдан Олегович серйозна людина. Має бізнес. Працювати не доведеться.
Та він же розлучений, мамо! І донька є отже, аліменти.
Не бійся. Колишня недалека, живе в іншому місті. Це дрібниці.
Знайомство відбулося. Батько мовчав. У жіночі справи не втручався з часів її студентства.
Та, на диво, Богдан Соломії сподобався. Десять років різниці її не лякали. Він виглядав на славу стильний, вихований, з достатком. Вона теж його вразила і незабаром вони одружилися.
Мати з полегшенням зітхнула, виконавши обовязок, і почала жити для себе: салони, шопінг, подорожі з чоловіком.
Соломія, наслідуючи матір, теж не відставала. Чоловік задовольняв усі її бажання. Дім вела робітниця, тому обовязків було мінімум.
Але раптом як грім серед ясного неба: колишня дружина Богдана померла. Він, не питаючи думки Соломії, забрав дочку до себе.
Це було жахливо. Вона ще й сама не була готова до дітей, а тут треба стати «другою матірю» якійсь дівчинці!
Але вибору не було.
Донька Богдана, Софійка, була тихою, соромязливою третьокласницею. На щастя, схожою на батька а не на ту «недалеку», як думала Соломія.
Проте життя у розкішному будинку з батьком, мачухою та робітницею давило дівчинку. Вона метушилась: мила посуд, підмітала, прасувала. Соломію це бісило.
Богдан більше часу приділяв дружині, а Софійці діставалось лише: «Як справи в школі?»
Соломія відчула, що тепер увязнена: не може вільно виходити, бо треба стежити за пасербицею. Вона навіть запропонувала віддати її у групу продовженого дня, але чоловік розлютився.
Так і жили: без тепла, з постійним роздратуванням.
Через два роки Соломія народила сина. Питань про няньку не стояло Софійці вже було дванадцять, і вона запропонувала допомагати. І справді кращої помічниці не знайти! Вона встигала все: уроки, догляд за братом, прасування.
Коли Софійка закінчила школу, її брат ішов у перший клас. Вся відповідальність знову лягла на неї. Вона вступила до університету, вивчала англійську й вчила брата.
Кохана, чи не забагато ми поклали на Софійку? якось запитав Богдан, помітивши, що дружина все рідше була вдома.
Та що ти! Вона чудово справляється. Робітниця лише готує решта на ній.
Ось саме про це я й кажу.
Соломія мовчала.
Так, на Софійці! Але хіба вона скаржиться?
Коли донька отримала диплом, батько взяв її до своєї фірми. Там вона зустріла Андрія, спритного хлопця з відділу продажів. Кохання спалахнуло на очах у здивованого Богдана.
Скромна Софійка наполягла на весіллі. Батько поступився.
Соломія ж засмутилась: втрачала помічницю. Робітниця збиралася на пенсію, а нову не шукали.
Я приїжджатиму, мамо, допомагатиму, запевнила Софійка.
Але Андрій виявився ледарем. Кинув роботу, мріяв про бізнес, але провалився. Тесть відмовив у допомозі, лише підвищив доньці зарплату.
Софійка тягла все: роботу, господарство, навіть підкидала грошей братові.
Раптом здоровя Богдана погіршилось, бізнес занепав. Його продали, а Софійку лишили з мізерною зарплатою.
Андрій зневірився. Коли Софійка дізналась, що вагітна, він лише скривився:
Яка дитина? Грошей немає! Твій батько розорився тепер і самій бідувати?
Софійка подала на розлучення.
Вона переїхала до мачухи та брата. Жили бідно, але дружно. Коли народилася донечка Катруся, Соломія несподівано змінилася. Стала турботливою бабусею, навчалася доглядати за онукою.
Може, тому, що у неї зявився новий чоловік щасливий та уважний.
Через рік Соломія вийшла заміж і переїхала з сином. Софійка лишилась у батьківському домі з донечкою.
Влаштовуй своє життя, червоніючи, говорив їй брат. Хочеш,
