Коли моя дочка народила сьому дитину, я зрозуміла, що моя терплячість остаточно вичерпалась!

За останні 20 років я жила разом із дочкою та її чоловіком, але сил це терпіти у мене вже зовсім не залишилось.
Мені 65 років, я вже бабуся для 7 онуків. Знаєш, хтось би міг мені позаздрити, та й я сама, може, колись би казала, що це велике щастя мати так багато рідних поруч. Але це було б правдою, якби я не мусила постійно їх доглядати, годувати й цілий день терпіти дитячі крики. Яночка, моя донька, здається, навіть і не усвідомлює, що у неї вже така армія дітлахів
Коли народилась шоста онука, я сіла з Яною поговорити по-серйозному. Не думала, що доведеться пояснювати своїй 35-річній доньці про контрацепцію! А коли вони з зятем вирішили народити сьому дитину, я просто не знаходила собі місця. У нашій хаті лише 5 кімнат, а тепер нас девятеро під одним дахом.
Треба сказати, що моїй дочці пощастило: ми з чоловіком все життя працювали, будували цей будинок, ще й землю поряд придбали. Тепер зять працює на тій землі, називає себе фермером, а Яна йому у всьому допомагає. Я ж цілий день зависаю на кухні стільки людей потрібно нагодувати, наче в мене не сімя, а цілий молодший клас! Діти ростуть, апетити зростають, ніхто не хоче їсти вчорашнього борщу, всім подавай свіженьке.
Після шостої внучки я сподівалась, що Яна мене почує і дасть можливість трохи відновитися хоч трохи тиші та спокою! Але куди там…
Часто говорила по телефону зі своїм братом Петром. Він живе у Львові, сам, бо донька його виїхала до Польщі.
Одного вечора Петро подзвонив і попросив приїхати, бо зі здоровям стало кепсько. Я, звісно, захвилювалась, але й зраділа, що є нагода вирватися з цього кола. І знаєш зараз він почувається краще, а я не впевнена, чи взагалі зможу повернутись назад у той хаос до дітей і криків. За ці дні я згадала, як люблю читати книжки, слухати улюблену музику, подивитися гарне кіно. Нарешті можу насолоджуватись старістю, а не просто чекати, поки онуки виростуть і не знаю, як сказати про це рідним…
Зараз Яна вже щодня телефонує, благає повернутись, сама не справляється. От і думаю: що ж мені робити?

Оцените статью
Коли моя дочка народила сьому дитину, я зрозуміла, що моя терплячість остаточно вичерпалась!