Мамо, він хоче, щоб я це для нього зробила Каже, що всі добрі жінки це вміють А я не добра? Навчи мене Всі можуть, то й я повинна вміти
Досі не вірю, що моя племінниця знайшла собі чоловіка і все це через її матір.
Коли Оксана була ще дитиною, моя сестра навідріз відмовилась віддавати її до дитсадка. В підлітковому віці Оксані не дозволяли гуляти з подругами, вона сиділа вдома, замкнена у чотирьох стінах. Навіть коли дівчина навчалася в університеті в Полтаві, її мати й тоді слідкувала, щоб Оксана поверталася додому не пізніше шостої вечора. І навіть коли Оксані вже було двадцять, о сьомій ранку їй дзвонила мама і суворо питала, чого вона ще не вдома. Тоді це здавалося повною нісенітницею.
Оксанка познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком на другому курсі університету вони зустрілися в читальному залі. Степан був на два роки старший, ділився з нею конспектами, допомагав з навчанням. Спочатку сам не помітив, як закохався, а там і почали вони зустрічатися. Тоді племянниця вперше вперто почала порушувати всі мамині заборони.
Зрештою вони одружилися, й сестра мусила прийняти нове життя доньки.
Нещодавно трапилася історія, яку згадую з усмішкою. Я сиділа в сестриній хаті і тут задзвонив телефон. Оксана ледве вимовила слова крізь сльози й нервовий сміх ледве-ледве можна щось почути:
Мамо, він хоче, щоб я це зробила для нього Каже, що всі справжні господині вміють То що, я не добра? Навчи мене, якщо всі можуть, то й я повинна
Враження на обличчі сестри змінилося миттєво вона попросила дочку спокійно пояснити, чого ж бажає чоловік, і що то вміють «усі господині».
Борщ, мамо, промовила Оксана й ми зареготали так, що ледь не попадали з крісел.
Не смійтеся з мене! Ви ж не навчили мене, як його варити, а рецепти з інтернету не виходять смачними!
Сестра й я детально і крок за кроком пояснили племінниці, як зварити справжній борщ, сміючись й підбадьорюючи одна одну.
Ввечері Оксана подзвонила щаслива подякувала обом, чоловік похвалив її страву, сказав, що смачніше не їв. І головне тепер вона каже, що відчула себе справжньою жінкою!
А ми з сестрою згадуємо це з посмішкою, як то було колись, і тішимось українська жінка та борщ це таки сила!



