Ми з моєю свекрухою так і не змогли знайти спільної мови.
Спочатку ми намагалися жити разом у Києві, але витримали лише місяць і то, завдяки Божій милості та добрим заспокійливим.
З тестем у мене стосунки були цілком пристойні він міг і про футбол поговорити, і з пиріжками не кидатися. А от його дружина справжній торнадо у хустці. Мене вона не взлюбила з першого погляду: каже, я не така, «як її син заслуговує».
Ти не той казан взяла! верещала свекруха. Та в Україні ще ніхто так картоплі не ганьбив!
І таке мені сипалося в спину без перепочинку, хоч книжку пиши.
Зрештою, ми з чоловіком орендували квартиру у Львові й тут мені прилетіла ще одна несподіванка я при надії. Тесть намагався поставити дружину на місце, просив не нервувати мене заради майбутньої онуки.
Треба ж бути такою відьмою, зітхав тесть, у молодості теж мала норов, а тепер геть розгулялася. Одружився, бо чекала мене з армії, а далі вже звик.
Цікаво, що за час моєї вагітності свекруха притихла. Але коли народилася наша дівчинка трохи передчасно, на пять тижнів раніше, але міцна й здорова, все почалося по-новому.
Це не твоя дитина! заявила свекруха моєму чоловікові. Що ти, сліпий? Не бачиш сам, чого вона рано народилася? Це чужа кров!
Добре, що чоловік став на мій захист і навіть вигнав матір за двері, коли вже геть дістала. Онуки вона бачити не хотіла і не просилася на примирення. Тесть, хоч і отримував сварку вдома, часто носив нам пакунки з гостинцями.
Не знаю, що там тесть у своїй телевізійній програмі побачив, але коли донці виповнилося три роки, узяв її з собою на прогулянку і пішов робити ДНК-тест. Вирішив, бачте, свекрусі урок дати.
Сина нема вдома? тесть стоїть на порозі, хвилюється. Може й добре бо я зараз таке скажу! Прийшли результати ДНК. Жінка мала рацію! Кому ти народила цю дівчинку? То не наша дитина!
Я ледь не впала, нічого не знала про ці аналізи. Була впевнена: це сто відсотків донька мого чоловіка!
Ми з чоловіком пішли робити повторні тести. Все підтвердилося чоловік батько, а от тестю щось не пощастило.
Ось так ось чекала коханого з армії, роздратовано бурчав тесть.
На старості вони таки розлучилися. Свекруха потім по всіх церквах просила пробачення, але тесть був непохитний.
Тож, перш ніж когось у чомусь звинувачувати, глянь на себе в дзеркало, а потім вже берися за чужу картоплю.
А ви як до такого ставитесь?
