Свекруха була дуже здивована, коли зайшла до нашого двору і побачила, що у нас немає ні овочів, ні фруктів.
Батьки мого чоловіка мали дачну ділянку під Києвом. Вони вирішили передати її нам, бо вже не мали ні сил, ні здоровя доглядати за городом. Бабуся чоловіка обожнювала садівництво вирощувала огірки, помідори, яблука, все закатувала в банки й щедро ділилася з сусідами. Тепер весь клопіт впав на мої плечі.
З цією ділянкою ми вирішили інакше: облаштували місце для мангалу, можемо готувати шашлики й відпочивати у вихідні. Була, щоправда, одна проблема я зовсім не хотіла працювати на городі, тому чоловік запропонував засадити все квітами. Нам вистачає грошей, щоб купувати овочі на базарі чи у супермаркеті, тож ми зовсім відмовилися від городу та засіяли всю площу газоном. Тепер у нас просторий та затишний двір.
Свекруха, коли завітала, здивувалася, що немає ані грядок, ані плодових дерев, заявила, що я господиня нікудишня, нічого не доводжу до ладу і лише псу свою оселю. Нещодавно до неї прийшов знайомий чоловік і спитав про її славнозвісні квашені огірки. Вона принесла йому банку сушених квітів і сказала, що це все, що залишилося від її смачних закруток. А ще додала, що нехай він забере ці квіти додому, дасть своїй дружині та онукам, бо мені, мовляв, і так складно стежити за господарством нехай їдять те, що я з любовю виростила.
Мені було неприємно чути такі слова від свекрухи, і я ледве стримала емоції. Одначе, вона вигадала нову ідею хоче знову мати власну ділянку, аби садити там овочі. І тепер я не знаю, що робити: у нас вже все сплановано, а тепер, здається, замість квітів та басейну для дітей, у нас буде город
З дитинства нас вчать шанувати традиції, але кожен має право створювати затишок у своєму домі так, як хоче. Головне берегти взаєморозуміння в родині, бо це виростає найбільший урожай щастя.
