Моя сестра вирішила вдочерити дитину. Або всиновити сина. Вона ще не знала, кого конкретно хоче. Вирішила сходити в дитячий будинок, щоб подивитись на дітей, а з них вибрати те дитя, яке припаде їй до душі.
Про це я дізналась, коли прийшла до неї в гості та побачила, що на її робочому столі стояло дуже багато різних документів, які вона уважно розглядала. Так, вона вже знайшла ту дитину, яку б хотіла забрати з дитячого будинку.
Чому взагалі Яна прийняла таке важке рішення? Тому що вона не могла народити дитину. Саме народити. Хоча завагітніти в неї також вийшло б з дуже величезними проблемами. Організм просто не здатний виносити та народити повноцінне та здорове дитя.
Через такий її стан здоров’я вона розлучена. Чоловік пішов, адже мріяв про міцну сім’ю, де буде двоє дітей. Його мрії співпадали з мріями Яни, але по іронії долі її мрії здійснитись не можуть. Тому їхні дороги розійшлись.
Яна вдочерила прекрасну дівчинку Аню. Їй чотири рочків. Опинилась в дитячому будинку вона через трагічні події, що трапились з її батьками. Вони загинули в ДТП, коли відправились в подорож до іншої країни рік тому.
Я була тільки за та підтримала в рішенні сестру. А коли дівчинка вже жила разом з Яною як її донька, то я прийшла до них, щоб допомогти з розкладанням речей. В Лізи тепер є своя велика кімната з ліжком, як в принцеси та ігровим куточком.
Моя сестра багато досягла в кар’єрі, тому спокійно може дати цій дитині все, що та тільки бажатиме. Я рада, що вона потрапила в такі хороші руки. Сподіваюсь дівчинка буде завжди щаслива та здорова.
Але з сестрою в нас стався конфлікт. Я дала зауваження Лізі, коли та гойдалась на стільчику і могла впасти. А Яна розізлилась за це на мене і ми посварились. Зараз ми ще трохи ображаємось одна на одну, але згодом домовились зустрітись та поговорити, адже треба якось відновлювати спілкування та вирішити проблему.
