Перший зимовий день почався невдало. Маріанні треба йти на роботу, а на дворі негода. Сніг із дощем, температура близька до нуля — ні тепла, ні морозу.
Куртка не підходила, довелося вдягнути пуховик і міцні чоботи.
Це був перший робочий день після довгої перерви. Влітку вона була така щаслива зі своїм Іваном, що легковажно звільнилася з роботи за його порадою.
Коханій купив путівки до Карпат, а начальник не відпускав. Вона і написала заяву за власним бажанням…
Тоді здавалося, що все блищить від щастя. Маріанна була впевнена, що серед гір її чекає пропозиція руки і серця.
Навіщо тоді працювати? Іван забезпечить їх обох так, що її зарплата буде дрібницею.
Вона мріяла про весілля, дітей і гарне життя у великому будинку Івана. А тепер як їй соромно за свою довірливість!
Жодної пропозиції він не зробив. Водив по ресторанах, подарував кілька романтичних вечорів і привіз назад.
Не кинув одразу, майже півроку годував надіями, що їхні стосунки матимуть шлюбне продовження. А тиждень тому Маріанна не витримала і запитала прямо: «Які в тебе плани?»
— Плани не найкращі, Маріанно, — зітхнув він. — Повертаюся до колишньої дру— Повертаюся до колишньої дружини, бо батько захворів і поставив умову — лише разом ми отримаємо бізнес, інакше все дістанеться синові. Пробач.
