Спадщина від колишнього чоловіка або сюрприз від свекрухи
В подарунок від чоловіка-пияка Оленка отримала опіку над його матірю. Вони розлучилися десять років тому. Причиною був не лише його алкогольний потяг, а й те, що він часто підіймав на неї руку. Всі стосунки з ним давно завершилися. Їхній спільний син вже одружився й мешкав у Львові. Із батьком також не підтримував жодного звязку, бо хто ж мріє мати за батька пяницю? Та й той не переймався ані сином, ані родиною.
Одного недільного ранку пролунала телефонна розмова, що принесла важку новину колишній чоловік Оленки помер. Некому було займатися похороном, тож усе лягло на плечі Оленки та сина. Вони організували достойний похорон, згідно з усіма традиціями.
Але залишилася стара, хвора свекруха. Що робити з нею далі? Якби ще була простою, але ні, ця жінка вічно приносила несподіванки. За весь час знайомства вона тільки й робила, що заважала й шкодила.
Свекруха мешкала у старій хатині на околиці райцентру. Після похорону син повернувся до міста у нього своя сімя. Вся турбота про буркотливу бабусю впала на тендітні плечі Оленки.
Що лишалося? Вона навідувалась до неї кілька разів на тиждень. Возила продукти, на які бабуся завжди бурчала, але їла з апетитом. Допомагала колоти дрова. Було, звісно, важко, але як інакше покинути безпомічну людину? Совість не дозволяла.
Минуло три місяці, і старенька відійшла у вічність. Як виявилося з заповіту, бабуся залишила Оленці хату й чималу суму гривень, відкладену за багато років. Ось така вдячність буває у житті.
