Перемогти суворі випробування життя

Витримати удари долі

Двері до кабінету відчинилися, і на порозі зявився високий засмаглий чоловік. Він уважно подивився на Владу й приємним голосом промовив:

Доброго дня, Владиславо Романівно. Я Марко, ваш компаньйон.

Влада відчула, як по тілі пробіг електричний розряд. Вона посміхнулася й запросила:

Вітаю. Сідайтe. Вона хвилювалася, але незабаром розмова завязалася.

За вікном ішов дощ. Була майже північ. Влада глянула на кухонний годинник, поставила в холодильник охолонулу вечерю й пішла спати. В останній час вона вже не дзвонила чоловіку й не чекала його. Можливо, просто звикла до такого життя. Не бачила сенсу в істериках.

Михайла, свого чоловіка, вона любила. Одружилися вони з кохання, яке спалахнуло ще на третьому курсі університету. За півтора роки народився син Артемко, зараз йому пять.

На весілля батьки подарували їм квартиру у новобудові. Планували з часом розширитися.

Незабаром після університету Михайло разом із другом Валерієм відкрили бізнес. Валерій закінчив медичний, спочатку працював у поліклініці, а потім вирішив відкрити приватну клініку. Михайло був економістом, і друг запропонував йому стати компаньйоном. Згодом Валерій переманив ще кількох однокурсників. Клініка розрослася, зявилися два філіали у місті.

Влада сиділа вдома, виховувала сина. Спочатку хотіла працювати адже вона теж економіст, але чоловік заперечив:

Владко, сиди з сином. Я забезпечую сімю. Коли Артемко піде до школи, тоді й подумаєш про роботу.

Погоджуюсь, Мішко. Але вдома нудно.

Розумію. Давай так і буде. Вона не сперечалася.

Жили добре. Щороку їздили у відпустку, грошей вистачало. На день народження чоловік подарував їй машину. Але чим успішнішим ставав бізнес, тим складнішою була його вдача. Він вже не був тим веселим студентом, який колись закохався в неї.

Вечорами Влада чекала, коли після півночі повернеться чоловік. Іногда годувала його, але він частіше одразу лягав спати. Вона відчувала, що він віддаляється. Сердечних розмов більше не було.

Потрібно змінити імідж, вирішила Влада. Оновитися.

Вона пішла до салону краси, вдягла елегантну сукню й несподівано завітала до чоловіка на роботу.

Влада? Та ще й так змінилася! Чудово. Вечором підемо до ресторану. Але він був незадоволений її візитом, нервував.

Вечір у ресторані пройшов чудово. Михайло подарував дружині квіти й невеликий подарунок. Похвалив її новий образ. Влада була задоволена ідея спрацювала.

Мішко, може, подумаємо про другу дитину? запропонувала вона.

Про другу? він здивувався. Не думав про це. Поживемо побачимо.

Влада вже засинала, коли задзвонив телефон. У лікарні просили терміново приїхати, нічого не пояснюючи. Вона тремтіла, попросила сусідку посидіти з сином.

У голові була плутанина. Але вона знала щось сталося з чоловіком. Аварія?

Вона підійшла до каталку, де лежав чоловік із закривавленим обличчям. Це був Михайло. Її чоловік. Він був мертвий. Влада ридала, кричала, не хотіла вірити. Але це була реальність.

Від поліцейського вона дізналася: хтось виїхав на зустрічну й врізався в машину, де були Михайло та Валерій.

Після похорон Влада закрилася в квартирі на кілька днів. Випила пляшку коньяку, розглядала фотографії, згадувала, як вони були щасливі.

Доню, казала мати, не закривайся. У тебе син. Тобі тепер треба працювати.

Влада знала, що частка чоловіка переходить до неї. Вона зібралася й пішла до клініки. За стійкою була не Дарина, а інша дівчина.

Де Дарина?

Ви, напевно, Владислава Романівна?

Де вона?

Я її заміняю. Вона в лікарні.

Що з нею?

Вона теж була в тій машині, де Михайло Сергійович загинув.

Тільки тепер Влада згадала, що тоді говорили про якусь дівчину в реанімації. Вона поїхала до лікарні. Дарину вже перевели до палати, але не пустили до неї.

Через кілька днів Владі повідомили, що можна відвідати пацієнтку. Дівчина злякано подивилася на неї:

Як Михайло Сергійович і Валерій Михайлович?

Їх немає.

Дарина заплакала, відвернулася до вікна. Влада вийшла, думаючи, що їй стало зле.

За кілька тижнів у лікарні їй сказали:

Дарину виписують. З нею і дитиною все добре.

Якою дитиною?

Вона вагітна. Ви не знали?

Влада була в шоці. Вона зайшла до палати.

У тебе немає чоловіка? Хто батько дитини?

Це син Михайла Сергійовича. Дарина закрила обличчя руками.

Влада вибігла.

Як він міг? Господи, допоможи витримати

Дарину з роботи вона не звільнила. Через кілька місяців та пішла у декрет.

Одного ранку задзвонивВлада взяла дитину Дарини, усыновила її, і з часом знайшла щастя з Марком, а Артемко та маленька Олеся виросли разом, як справжні рідні.

Оцените статью
Перемогти суворі випробування життя