Подруга запросила гостей на нашу дачу на свій день народження, навіть не спитавши дозволу – історія …

Шість років тому я з чоловіком купили затишну дачу під Києвом. Всі ремонтні роботи ми виконували власноруч, облаштовували подвіря, садили клумби й насолоджувались кожним візитом туди намагались вибиратись щовихідних, а в крайньому разі хоча б раз на два тижні.

Город у нас невеличкий трохи огірків, помідорів, кропу та петрушки, цибуля, кабачки, перець. Все для себе, потроху, аби вистачало для родини.

Дача дісталася з уже дорослими кущами малини, смородини, аґрусу. Були й чималі грядки суниці. Часто приносила з дачі ягоди на роботу пригощала колег, і всі тішились.

Цього року у нашому офісі з’явилася нова співробітниця Ярина, її тільки-но перевели з іншого відділу. Вона здавалася дуже привітною та вихованою. Якраз тоді я принесла свіже насіння суниці звісно ж, пригостила і Ярину.

Вона захоплювалась смаком ягід і почала розпитувати, де ж я таку красу взяла, як облаштували дачу, про що я з радістю розповіла.

Через кілька днів Ярина підійшла до мене з несподіваним проханням: Можеш дати ключі від вашої дачі? Моя донька з дітьми хоче там пожити кілька тижнів, поки у неї відпустка по догляду за дитиною дітям корисно свіже повітря, а вас тиждень не буде, то ніхто не перешкодить.

Я, звісно, ввічливо, але твердо відмовила. Ярина трохи образилася, але не наполягала.

Минуло якихось два тижні, і ще одна наша колега, Оксана, підійшла запитати, як доїхати до нашої дачі. Якась дивина! Я питаю навіщо?

Ярина запросила мене і ще кількох співробітників святкувати її день народження на вашій дачі. Треба самостійно приїжджати, ти ж, кажуть, не будеш того дня.

Я була приголомшена.

Підійшла відразу до Ярини та запитала, що вона собі думає.

Ну що такого? усміхається невинно. Святкуємо лише один день, ніхто там не житиме. Ну не важко ж для тебе?

Мені важко! Мені шкода своєї праці, шкода того, що гості можуть накоїти з клумбами, грядками, газоном чи в будинку.

До того ж вона навіть по-людськи не запросила мене, не попросила дозволу, навіть натяку не зробила.

Я знову відмовила, і цього разу вона сприйняла це з образою.

Хай так. Мені байдуже. Стільки років пригощаю колег свіжими ягодами, але нікого ще не вистачало нахабства поводитись так, як Ярина.

Оцените статью
Подруга запросила гостей на нашу дачу на свій день народження, навіть не спитавши дозволу – історія …