Протягом пяти років Уляна була впевнена, що живе поряд із чоловіком, а виявилося, що хотіла від нього того ж, що й від мами.
Уляна родом із невеликого містечка на Черкащині. Там вона вперше й закохалася її серце підкорив Андрій, а він також щиро захопився нею. Молоді вирішили разом поїхати до Києва. Рідним вони сказали, що їдуть збирати гроші на весілля, але згодом вирішили за українською сучасною модою не витрачатися на розкіш (бо ж кредит на однокімнатну квартиру чекав). Одружилися у джинсах і кедах, святкували скромно: легкий фуршет, подарунки просили лише у гривнях на рахунок. Подаровані 32 тисячі гривень молодята спустили на перший внесок за іпотеку.
Матері, коли пара поверталася в рідне місто, організували їм невеличкий обід для найближчих.
Пять років минуло з дня весілля. Дітей вирішили не поспішати заводити кредит ще залишився, не все покрили подарунки. Мама Уляни, бойова і сильна жінка, виховувала дівчину сама і при кожній розмові по телефону натякала: «Коли вже я стану бабусею?». Проте Уляна ще не відчувала себе готовою. Ніхто не поспішав, не було тиску часу.
І тут раптом дівчина почала виявляти невдоволення до Андрія, яке й раніше зявлялося, але вона вміла його приховати. Уляна подзвонила своїй подрузі:
Андрій може півгодини базікати телефоном з друзями, а мені Привіт! Як справи? Все добре, побачимось увечері, і кінець
Але ж ввечері ви разом вдома, поговорити ж можна.
Я хочу після роботи дивитися мелодрами, а він увесь час перемикає фільми жахів.
У вас ж є не лише один телевізор? Зараз можна і з ноутбука щось подивитися у навушниках. Але сімейне життя це не коли кожен у своєму світі.
Саме так мене й турбує! Андрій мене зовсім не розуміє!
Ой, смішно звучить, посміялася подруга.
Чого смієшся?
Добре, не буду! Уляно, коли вам двом по-справжньому класно разом?
На відпочинку, або коли збираються друзі Тоді він турботливий і уважний
Розмова тривала майже годину. За цей час Уляна переповідала історію знайомства, згадала, як їй заздрили всі однокласниці. Зі сторони стало зрозуміло: першою проблемою було невгамовне жіноче бажання виглядати ідеальною для оточення, а друга
Уляно, а яким ти уявляєш ідеальний шлюб?
Звісно, з дітьми.
Це стандарт. Але іноді після народження дітей багато шлюбів розпадаються
Чоловік має цікавитись, як у мене настрій, що нового на роботі, вміти оцінити мій наряд, похвалити вечерю
І не робить цього?
Каже “смачно”, але мені цього замало.
А от уяви: він заходить після роботи, ти даєш йому борщ з варениками, а він
Він одразу радіє, потирає руки й дякує.
Це ж телячий комплімент! А якби він насупився та відвернув тарілку, було б приємно?
Уляна замовкла схоже, справжню суть своєї образи вона не розуміла. Проте десь глибоко відчувала розчарування у чоловікові. Чому саме не могла пояснити. Подруга попросила розповісти і про стосунки з мамою.
Зясувалося: мама була емоційною жінкою й часто «засушувала» доньку питаннями чи все гаразд, як почувається, чим захоплена. Але якщо щось не вдавалося підтримувала та підбадьорювала.
Часто говорять, що ми обираємо чоловіків, схожих на наших батьків або на тих, хто готовий дарувати по-справжньому багато любові. Оскільки батька в Уляни не було, вона несвідомо шукала у чоловікові турботу та емпатію, яку давала мама.
Подруга сказала: «Ти вже пять років заміжня за своєю матірю і очікуєш від Андрія тієї самої материнської поведінки. Андрій не твоя мама й не може бути нею!» Спершу Уляна неабияк здивувалася, але потім задумалася і погодилася.
То як же розлучитись з мамою?
Дуже просто: щоразу, коли зростає образа, уявляй, ніби твій чоловік тут ні до чого. Просто це твоя ніжна мама поруч, а чоловік не зможе змагатися з нею у турботі!
Оце так
Саме так. І ти побачиш: багато претензій просто зникнуть.
Бо щастя в родині це коли ми цінуємо один одного такими, якими ми є, а не вимагаємо від когось повторити чужу любов. Коли навчаємось бачити у партнерові не заміну матері, а окрему, особливу людину тоді сімя стає міцнішою, і справжня любов живе між двома, а не віддзеркалює пережите дитинством.
