Ось історія, переказана для українського колориту:
В житті не лише жінкам не щастить у сімейних справах чоловіки теж через це проходять. Олег один із таких. Він постійно думає: що з ним не так?
“Мені вже тридцять вісім, а щастя як не було, так і нема. Двічі одружувався, але жодного разу не вийшло. Ну, офіційно лише перший шлюб, а другий раз просто жили без реєстрації. І знову нічого доброго. Де моє щастя? Чому воно мене оминає? Чому мені трапляються не ті жінки, чи я не там їх шукаю?”
Олег добряк до мозку кісток. Завжди готовий допомогти, усіх захистити. Навіть знайомі йому кажуть:
“Олеже, тобі треба бути добрим чарівником. Усіх не врятуєш, на всіх доброти не вистачить.”
Але він такий за характером. Живе з батьками у селі, у них велика хата, господарство. Золоті руки може і зварювати, і за кермо стати, і мебель зібрати, і пральку полагодити, і з електрикою розібратися. Тому в селі його всі хапають. Але головне працює на заробітках. Заробляє непогано. А коли приїжджає додому відпочити сусіди зразу налітають: у одного щось зламалося, у іншого теж.
“Сину, ну чого ти такий безвідмовний? лає мати. Приїхав після заробітків, а знову працюєш. Там напрацюєшся, а тут теж спокою нема.”
“Мамо, ну людям треба ж допомогти.”
“Люди, сину, хитрі. Ти їм безкоштовно все робиш, не береш грошей. А вони це розуміють, тому й не шукають когось іншого.”
“Та годі, мам, з мене не втече”, завжди так відповідав.
Коли Олегу було двадцять два, він одружився з Марійкою. Вона була на два роки молодша, гарненька та дуже жвава. Матері Олега вона не подобалася.
“За дружину треба брати тиху та скромну, а не таку як Марійка. Вона у свої двадцять уже багато чого набачила, а ти з нею лише місяць познайомився і одразу до ЗАГСу. Хто тебе так гнав?” воркотіла мати.
“Мамо, тобі завжди щось не так. Щоб я не зробив все не так. Ну що тобі Марійка не подобається? Жвава? Так мені саме така й потрібна, бо я сам не такий. Ось інші хлопці спритні, ділові, а я що?” виправдовувався Олег.
“Добре, мовчу, зітхнула мати. Але потім нічого не кажи. Міг би придивитися до Оленки, нашої сусідки. Вона скромна, господарна, вдома сидить, ніхто про неї поганого не скаже.”
Жили у батьків, але у Олега був окремий вхід, тому свекруха не часто бачила невістку. Господарством займалися Олег та батько. Мати лише корову доїла.
Як тільки він виїжджав на заробітки, у Марійки починалося веселе життя. Вона пристосувалася: як тільки світло у батьків гасло значить, вони лягли спати. Тихенько одягалася й виходила через городню калітку, щоб свекруха не побачила. І йшла на танці, а після них її часто провожали місцеві хлопці, а то й із сусіднього села.
Одного разу свекрусі стало зле, і батько Олега пішов до половини невістки. Олега вдома не було. Зайшов двері відчинені, ніч на дворі, а Марійки нема. Розгубився.
“Де ж ця Марійка? Чоловіка нема і її нема”, подумав він і пішов до сусідки.
Зінаїда, мати Оленки, прибігла до свекрухи. Та сильно мучилася від голови, навіть очі розплющити не могла. Добре, що захопила тонометр виявилося, тиск. Дала таблетки й напоїла.
Вранці свекор пішов до Марійки, а та ніби ні в чому не бувала, тільки-но прокинулася.
“Де це тебе носило вночі? Пристосувалася: як чоловік на заробітках так і бігаєш, хвіст пишний.”
“Я вдома спала”, брехала Марійка, не знаючи, що свекор приходив о першій ночі, а її й не було.
“Не ври. Я приходив о першій”
“А тобі, старий, що від мене треба о першій ночі? Ось Олег приїде я йому все розповім”, відбрикувалася невістка.
“А те, що матері погано було, думав, ти допоможеш. Може б до фельдшера сходила. Довелося до Зінаїди йти.”
“Та годі, не гарячись. Я до мами бігала, їй теж погано було. То й була у неї майже до третьої”, відповіла невістка, а свекор задумався: може, й справді так?
Олегу батьки нічого не сказали, але одного разу він повернувся з заробітків на тиждень раніше. Причому приїхав пізно, на станції зустрів земляка Миколу той теж кудись їздив. Транспорту не було, пішли пішки, іти близько трьох кілометрів лісом. Одному було б страшно, але в Миколи був ліхтарик, та й удвох веселіше. Краще, ніж чекати до ранку.
Олег постукав у вікно так він завжди робив, коли приїжджав. У цій кімнаті була спальня, Марійка там і спала. Але вона щось не відчиняла, потім почулася метушня, і йому навіть здалося, що з кухні хтось виліз у вікно. Підійшов і побачив, як якийсь чоловік вистрибнув.
Олег остовпів, а Марійка зрозуміла, що чоловік її підловив, відчинила двер
