Олексію Володимировичу, можна з вами поговорити? у дверях кабінету з’явилася світловолоса голова Ярини. Завжди примхлива та занадто голосна дівчина була підозріло ввічливою і спокійною.
Що тобі? чоловік відірвався від роботи на компютері й кинув суворий погляд через окуляри на падчерку.
У мене до вас велике прохання, Ярина не стала чекати, поки вітчим запросить її увійти. Дівчина впевнено перетнула поріг, тихенько зачинила за собою двері й сіла навпроти розгубленого чоловіка.
Зарплату я тобі підвищувати не буду! строго промовив Олексій Володимирович, наче вже й так знав, навіщо прийшла Ярина. Навіть не проси! Ти геть не виконуєш своїх обовязків. Завжди запізнюєшся й постійно зривати дедлайни і мене, й колег підводиш, вітчим не раз розмовляв із падчеркою про її безвідповідальність. Не подобалося йому і те, що Ярина постійно конфліктує з колективом, та ще й інтригує проти тих, із ким не зійшлася.
Вже кілька місяців директор хотів звільнити цю норовливу дівчину, але в нього не піднімалася рука. Ярина донька його коханої жінки. З Оленою Олексій Володимирович познайомився пятнадцять років тому. Вони побралися і жили щасливо, допоки Олені не поставили страшний діагноз. Вона померла два роки тому, і тепер чоловік шкодував цю пекучу падчерку, яка так нагадувала йому рідну дружину.
Про зарплату я вже давно все зрозуміла, надулась Ярина. Я з іншого приводу.
І який же він? чоловік підняв брову, зацікавлено подавшись вперед.
Олексію Володимировичу, сумно сказала Ярина, ви ж знаєте, як складно мені було після смерті мами? Вона була єдина в цьому світі, хто мене любив
І ти через це постійно їй нерви тріпала? насупився Олексій Володимирович. Він добре памятав їхні відносини: дружина обожнювала доньку, але дівчина завжди була некерованою й викликала у матері безліч тривог. Для чого ти це все зараз озвучуєш? Хочеш тиснути на жалість? Переходь до суті, роботи купа!
Олексію Володимировичу, Ярина вертілася на стільці, ніяк не наважувалась озвучити прохання, ви не могли б допомогти мені фінансово? Я хочу спробувати себе в бізнесі, але для старту треба гроші на навчання
Ні, сухо відрубав чоловік. З такою самодисципліною ти навіть вчитись не закінчиш, не те що бізнес вести. Я ж тобі казав: Ярино, пора дорослішати! А ти лишилась складним підлітком.
Клянуся, якщо ви допоможете мені зі стартом, я змінюся! Мені й самій остогидла ця невизначеність. Я хочу жити, як усі працювати, робити карєру, вийти заміж, народити дітей
Хм, недовірливо хмикнув Олексій Володимирович. Якось дивно поглянувши на падчерку, він помітно занервував. У тебе, бува, хлопець зявився?
Ні в мене нікого, махнула рукою Ярина. Якби був тут би не сиділа: з партнером легше життєвий шлях пройти.
Тут правда Але партнери різні бувають, він почав чимдуж постукувати пальцями по столу, і стало зрозуміло щось крутиться у нього на думці. Знаєш що? У мене є до тебе одна пропозиція, з якою ти заживеш по-людськи.
Пропозиція? Ярина здивовано перепитала, не розуміючи, куди хилить вітчим.
Готовий дати тобі гроші, але лише на певній умові, Олексій Володимирович лукаво всміхнувся й відкинувся назад у кріслі.
Якій умові? дівчину ніби струмом пробило. Навіть у кошмарному сні не уявляла, чого може від неї захотіти вітчим.
Вийдеш за мене заміж отримаєш усе, про що мріяла, нарешті озвучив ідею, переплівши пальці в замок і зиркнувши на падчерку як діловий партнер.
Заміж за вас?! спочатку Ярина зрозуміла це як жарт і розсміялася. Смішно сказали, Олексію Володимировичу! Як таке можна запропонувати?
Звідки думаєш, що я жартую? чоловік суворо подивився у відповідь, і Ярина второпала, що все серйозно. Так, між нами чимала різниця у віці, але ми дорослі люди! Можемо бути щасливі.
Щасливі?! Ви мені в батьки годитесь! Вам навіщо це? вибухнула Ярина. Олексію Володимировичу було сорок пять, виглядав молодо, пристойно, але дівчина й уявити не могла, чому він, маючи безліч прихильниць, захотів саме її.
Ти, певно, знаєш, що я хочу розширити бізнес й укласти контракт із солідною київською фірмою? Схопивши її невисловлене питання, Олексій Володимирович вирішив пояснити: За умовами потрібно бути одруженим. Такі правила в партнерів вони більше довіряють сімейним.
Але до чого тут я! Могли б одружитися з іншою жінкою.
По-перше, ми знаємо один одного роками, і ти знаєш, як я любив твою маму. По-друге, впевнений, ти не вибалакаєш про показушний шлюб. По-третє, знаю, що потребуєш грошей. Погоджуйся отримаєш бізнес як подарунок, він говорив з Яриною, як із рівною партнеркою.
Фіктивний шлюб? Жодних стосунків? гнів Ярини поступився цікавості.
Лише формальність. Ну, що, згідна? спитав він твердим тоном.
Мені треба подумати.
Думай, дозволив Олексій Володимирович, показуючи на двері.
Зачинивши за собою двері, бізнесмен на мить пошкодував, що втягнув дівчину в таку авантюру. Він чудово знав характер Ярини вона могла погодитись, а перед самим розписом утекти. Але назад вороття вже не було.
Ярина ніколи не сприймала Олексія Володимировича як чоловіка. Втім, і в батьки він їй так повністю й не став офіційно не всиновлював, зустрічалися рідко.
Тепер у Ярини щось змінилось усередині. Вона стала дивитися на вітчима по-іншому. Його харизма, впевненість, а головне достаток, почали проявлятися в її думках.
Врешті-решт Ярина погодилася. Вони домовилися: шлюб лише для формальності, тож мешкатимуть нарізно.
Одразу після весілля Олексій Володимирович дотримав слова купив для молодої дружини простору квартиру на Оболоні, дав стартовий капітал у 800 тисяч гривень на бізнес, оплатив навчання та повністю її утримував. Ярина дотрималася домовленості: супроводжувала “чоловіка” на всіх ділових зустрічах, вдавала щасливу й закохану.
Після розпису про безладний спосіб життя вона забула. Ярина подорослішала, почала інакше дивитися на Олексія Володимировича. Вона бачила в ньому розумного, турботливого та надзвичайно щедрого чоловіка. З кожною діловою поїздкою їй все менше хотілося з ним розлучатися. Лише тепер вона зрозуміла, чому колись її мама кохала цю людину.
За рік Ярина ні разу не пошкодувала про свою згоду.
Минув рік, і подружжя, яке так і не жило разом, вирішило розлучитися. Бізнесмен отримав омріяний контракт, і вигідний образ сім’янина став зайвим. Але до цього часу між ними все змінилося: Олексій Володимирович вже не сприймав Ярину як легковажну дівчину, а вона звикла до нього і вже не уявляла своє життя без цієї людини.
Дякую тобі. Вважаю, ти впораєшся вже сама, сказав Олексій. Як і обіцяв даю тобі свободу.
Ти справді хочеш розлучення? несподівано спитала Ярина, стоячи поруч із вигаданим чоловіком біля дверей РАГСу.
А ти ні? подивився на неї, побачив у її очах справжній жаль.
Не хочу щиро відповіла Ярина.
І я не хочу, всміхнувся Олексій Володимирович, обіймаючи дружину, й поглянув їй прямо в очі. Але якщо ти залишишся моєю дружиною то вже по-справжньому.
Я згодна.
До РАГСу вони так і не увійшли. Перед дверима обоє зрозуміли: цього розлучення не буде.
Шлюб за розрахунком: Ірина, свавільна донька, несподіване бізнес-пропозиція вітчима Сергія Вікторови…
